Лекція 2.1. Панлейкопенія

1.2. Епізоотологічні дані.

Поодинокі випадки або невеликі спалахи захворювання трапляються частіше влітку і пізньою осінню, коли нові покоління котенят втрачають молозивний імунітет. Багато котів є прихованими вірусоносіями. Хворіють більше молоді коти, але іноді й дорослі. Хворі та перехворілі тварини виділяють вірус з фекаліями, слиною, сечею і витіканнями з носа і очей.

Зараження частіше проходить за прямого контакту, а також через різні забруднені вірусом об’єкти (поверхні стін, підлогу, меблі, посуд, підстилку), аерогенно, можливе і внутрішньоутробне зараження. Описані випадки передачі вірусу при укусах тварин блохами і кліщами. Вірус з вулиці в приміщення може проникнути з одягом і взуттям власника. Вірус панлейкопенії зберігається в популяції котів постійно і відбувається це з таких причин:

по-перше, він зберігається за рахунок контактів, поширюючись від інфікованих до сприйнятливих індивідумів, у тому випадку, коли в популяції є достатня кількість сприйнятливих тварин і можливість контакту між ними. Вірус міститься у великій кількості у випорожненнях інфікованих тварин, а також у слині, сечі, блювотині і крові.

Необхідно пам'ятати, що у вагітних самок може відбутися трансплацентарне інфікування плода.

по-друге, вірус може залишитися в організмі тварин, які видужали, зумовлюючи вірусоносійство.

Таким чином, якщо елементи довкілля – клітки, посуд для їжі, лотки з наповнювачем, а також одяг власників тварин – будуть сильно забруднені інфікованими виділеннями і якщо не будуть виконані належні процедури дезінфекції, то будь-який кіт чи котеня, які не мають належного імунітету, стануть мішенню для інфекції.