Лекція 2.2. Каліцивірусна інфекція

1.8. Лікування.

Полягає у використанні симптоматичних засобів, які спрямовані на усунення вторинних запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, бронхах, легенях, у ротовій порожнині, шлунку і кишечнику. Необхідно запобігти обезводненню організму тварини за допомогою підшкірних ін'єкцій фізіологічних рідин – 0,9% розчину натрію хлориду, розчину Рінгера або Рінгера-Локка, 5% розчину глюкози в дозі 20–50 мл 2–4 рази на добу. Ефективні також клізми з перерахованими розчинами в об'ємі 20–100 мл. Їх ставлять 3–4 рази в день.

Для пригнічення розвитку і розмноження секундарної інфекції застосовують різноманітні антибіотики широкого спектру дії. Дози і курс лікування ті ж, що при терапії панлейкемії. Одночасно з антибіотиками використовують аскорбінову кислоту, вітаміни групи В, А і Е в терапевтичних дозах.

Для підвищення імунітету на ранній стадії хвороби застосовують гетерогенну сироватку, специфічний і неспецифічний імуноглобулін (антикоровий, антигрипозний, нормальний), леукорифелін, неоферон, інтерферон, анандин, тимоген, тималін згідно з інструкцією.

При гнійних виділеннях з очей і ніздрів проводять їх дезінфекцію розчинами фурациліну, фуразолідону, борної кислоти.

У процесі лікування хворим створюють комфортні умови утримання і призначають дієтотерапію, збагачуючи раціон вітамінами і мікроелементами.