Лекція 1.1. Сказ

1.3. Патогенез.

Вірус сказу попадає в організм під час укусу або ослинення хворою твариною.

Вхідними воротами для нього є рани, подряпини на шкірі, рідше слизові оболонки.

Патогенез рабічної інфекції умовно поділяють на 3-и фази:

1) екстра-невральна – без видимого розмноження вірусу в місці інокуляції;

2) інтра-невральна – доцентрове поширення інфекції;

3) дисемінації вірусу по всьому організму, супроводжується клінічними ознаками хвороби і закінчується, як правило, загибеллю.

Із місця інокуляції вірус переміщується до центральної нервової системи, де фіксується в клітинах головного мозку, а також до спинного мозку, де локалізується в поперековій частині та симпатичних вузлах. Ураження нервових клітин цих відділів призводить до підвищення рефлекторної збудливості, а пізніше до розвитку паралічів. Подразнення вегетативної нервової системи призводить до підвищеного слиновиділення і пітливості. Підвищена збудливість вегетативних центрів гіпоталамуса, довгастого мозку, підкоркових вузлів зумовлює збудження, судоми.

З центральної нервової системи вірус по нервових волокнах проникає у слинні залози і виділяється зі слиною. Внаслідок репродукції вірусу в клітинах головного мозку виникають запальні й дегенеративні процеси, що зумовлюють підвищену рефлекторну збудливість і агресивність тварини, паралічі та судоми. Загибель тварини настає внаслідок паралічу дихальних м'язів.