Лекція 1.4. Чума

1.8. Диференційна діагностика

Диференційна діагностика передбачає виключення інфекційного гепатиту (інфекційного енцефаломієліту), сказу, хвороби Ауєскі, парвовірусного ентериту, сальмонельозу, авітамінозу В1, кормових отруєнь.

При інфекційному енцефаломієліті, як і при чумі, спостерігаються нервові явища, однак виражені вони значно сильніше і супроводжуються епілептичними нападами, судомами окремих груп м’язів, слинотечею. Характерні жовтушність і збільшення печінки. Не буває риніту, кон’юнктивіту, пустульозних висипів на шкірі, череві та внутрішній поверхні стегон. Позитивні результати біопроби на морських свинках і білих щурах, які не чутливі до вірусу чуми.

Сказ характеризується агресивністю хворих, паралічами нижньої щелепи та задніх кінцівок. В амонових рогах головного мозку виявляються тільця Бабеша-Негрі. Відсутні характерні для чуми риніти та кон’юнктивіти.

Перебіг хвороби Ауєскі у собак надзвичайно швидкий, упродовж однієї доби супроводжується сильним свербіжем. Хворі тварини енергійно розчухують і гризуть сверблячі ділянки, відмічаються часті жувальні рухи із виділенням з ротової порожнини значної кількості пінистої слини. Збудник патогенний для білих мишей, кролів і морських свинок, які не сприйнятливі до вірусу чуми.

На парвовірусний ентерит хворіють цуценята після відлучення їх від матерів. Хвороба виникає раптово, перебіг переважно гострий (5–7 діб), супроводжується ураженням в основному тонких кишок. Відсутні кон’юнктивіти, риніти, нервові явища, що характеризують чуму. Позитивні результати біопроби на молодих котенятах. Під час досліджень у фекаліях виявляються трубочки десквамованого епітелію слизової оболонки, а в епітелії тонких кишок – внутрішньоядерні включення. Заключний діагноз встановлюють після отримання позитивних результатів досліджень патологічного матеріалу за РГА та РЗГА.

Сальмонельоз спостерігається переважно влітку (липень – серпень) серед цуценят 1–2 місячного віку. На розтині виявляється збільшена в 5–10 разів селезінка. Збудник хвороби швидко визначається бактеріологічними дослідженнями.

Отруєння завжди пов’язане зі згодовуванням неякісних кормів, що встановлюється токсикологічними дослідженнями.

При гіповітамінозах В1 спостерігається дистрофія та переродження печінки. Діагноз підтверджується результатами біохімічних досліджень крові та сечі на вміст вітаміну В1 і піровиноградної кислоти.

Прогноз. При надгострому перебігу хвороби прогноз летальний, при важких формах чуми, ускладнених змішаними інфекціями, – несприятливий, в інших випадках – сприятливий або сумнівний.