Лекція 1.6. Інфекційний трахеобронхіт

1.2. Епізоотологічні дані.

Інфекційним трахеобронхітом собак хворіють найчастіше тварини за групового скупченого утримання (розплідники, притулки для бездомних собак), а також після проведення різних масових заходів за участю собак (виставки та ін.). У разі виникнення епізоотії гострих змішаних вірусних і бактеріальних інфекцій, що мають єдиний симптомокомплекс, дуже важливо враховувати особливості епізоотичної ситуації не тільки в окремих областях, а й в окремих містах, населених пунктах, розплідниках і притулках для домашніх тварин. Зокрема, при ІТБС, як і при інших змішаних інфекціях, винятково важливо виявити етіологічну і патогенетичну роль конкретних збудників у кожному неблагополучному пункті. За ізольованого (кімнатного) утримання тварин це захворювання виявляють порівняно рідко. До захворювання сприйнятливі собаки всіх вікових груп і порід, але найбільш чутливі цуценята у віці 1–4 місяців. Захворювання спостерігають в основному в холодну, сиру пору року.

Джерелом збудника інфекцій є хворі собаки і носії. Собака може заразитися під час тренувань, випробувань, виставок, а також під час прогулянок за великого скупчення інших собак. Можливість заразитися цим респіраторним захворюванням дуже висока. Збудники передаються повітряно-крапельним шляхом і через різні заражені предмети, зокрема одяг людини. Періодами підвищеного ризику вважаються весна й осінь. Швидкому поширенню захворювання сприяє те, що вірус виділяється в зовнішнє середовище через дихальні шляхи вже зараженої, але ще без клінічних ознак захворювання собаки.