Лекція 1.6. Інфекційний трахеобронхіт

1.7. Лікування.

Засоби специфічного лікування не розроблені. При інфекційному трахеобронхіті проводять етіотропну, патогенетичну і симптоматичну терапію. У разі виявлення основного збудника хвороби застосовують специфічні засоби. Наприклад, при аденовірусних інфекціях використовують поліспецифічні (проти кількох хвороб) імуноглобуліни Глобкан-5 (проти чуми м'ясоїдних, парвовірусного, коронавірусного ентеритів і аденовірусних інфекцій) або аналогічну поліспецифічну сироватку Гіскан-5. Під час виділення збудника бордетела бронхісептіка призначають антибіотики: окситетрациклін, доксициклін (до пеніцилінів і цефалоспоринів збудник не чутливий). За несприятливого перебігу хвороби (змішані і вторинні інфекції) застосовують відповідні антибіотики: тетрациклін, канаміцин, гентаміцин, хлорамфенікол та ін.

Важливе значення має параімунізація – використання імуномодуляторів: лікопід, поліоксідоній, вегетан та ін. У лікуванні легкого трахеобронхіту використовують амоксицилін у поєднанні з клавулоновою кислотою. Йдеться про амоксиклав. За розвитку ускладнень користуються гентаміцином, цефалоспоринами і енрофлоксацином. Тривалість терапії – 10 діб. Щоб полегшити симптоми трахеобронхіту, застосовують парові інгаляції. Гучні хрипи є показанням до використання бронходилататорів (теофіліну).

Для лікування захворювання використовують засоби, що пригнічують кашель, а також препарати, що розширюють бронхи і розм'якшуючі мокроту. При ураженні легенів і для запобігання вторинних інфекцій застосовують антибіотики. Для запобігання передачі захворювання іншим собакам необхідна сувора ізоляція хворої собаки. Хотілося б застерегти власників собак від самостійної постановки діагнозу і самолікування. Кашель може бути симптомом безлічі інших захворювань.

Антибіотики в значній мірі є основою лікування кашлю і запобігають впливу вторинної бактеріальної інфекції. Антибіотики не вбивають віруси.

Використовують антибіотики, які мають клавуланову кислоту/амоксицилін (торгові назви – Augmentin, Clavulox і Novoclav).

Більшість бактеріальних інфекцій, ускладнюючих інфекційний трахеобронхіт, реагують на антибіотик амоксицилін. Комбінації амоксицилін/клавуланова кислота є безпечними для собак, зокрема цуценят і вагітних, годуючи сук. Доза 15–20 мг/кг перорально двічі на день протягом 10–14 днів.

Триметоприм у комбінації з сульфаніламідами (торгові назви – Tribrissen, Trivetrin) є ефективним до більшості бактерій, які ускладнюють інфекційний трахеобронхіт: стрептокококів, стафілококів, кишкової палички, клебсієл, протею, pasteurella і bordetella. Дозу 15 мг/кг призначають перорально двічі на день протягом 10–14 днів.

Доксициклін та інші препарати тетрациклінового ряду (торгова назва – Vibravet) є ефективними при інфекціях дихальних шляхів. Ці антибіотики потрапляють всередину клітини, вбиваючи внутрішньоклітинні бактерії. До недоліків слід віднести потемніння зубів під час застосування їх тваринам до 4- місячного віку, розлади травлення (блювота, діарея), втрата апетиту. Дозу 5 мг/кг призначають перорально двічі на день протягом 10–14 днів.

Енрофлоксацин та інші фторхінолони (торгові назви – Baytril і Orbax). Фторхінолони є одним з нових сімейств антибіотиків на ветеринарному ринку. Володіють доброю дією проти збудників багатьох бактеріальних інфекцій.

Фторхінолони є безпечними для більшості тварин. Їх не слід використовувати для лікування собак до 12- місячного віку (до 18- місячного віку давати собакам великих порід) через токсичний вплив на хрящі. Дозу 5 мг/кг призначають перорально один раз на день протягом 10–14 днів. Інші препарати – азитроміцин у дозі 5–10 мг/кг один раз на день протягом 5–7 днів. Протикашльові препарати призначають часто як додаток до антибіотиків. Кортикостероїдні протизапальні препарати (преднізолон, дексаметазон) застосовують для зменшення набряку і запалення трахеї.