Лекція 1.7. Вірусний папіломатоз

1.3. Патогенез.

Папіломавіруси тропні до епітелію слизових оболонок і шкіри, індукуючи в них розвиток доброякісних новоутворень. Як правило, потрапивши в тріщину на слизовій оболонці ротової порожнини, папіломавіруси проникають у клітини базального шару, де інтенсивно розмножуються, з яких надалі потрапляють у поверхневий епітелій. Ранні білки вірусів викликають трансформацію заражених клітин, які набувають здатність до нескінченного поділу і підтримання інтенсивної репродукції вірусних частинок. Після трансформації епітеліальних клітин на слизовій оболонці ротової порожнини (губ, язика, щік, ясен) розвиваються сосочкові новоутворення – папіломи. Лізис заражених клітин сприяє подальшому поширенню віріонів, однак інтегрований вірусний геном містять не всі пухлинні клітини. Активізація інтегрованого геному і перехід інфекції з латентної форми в продуктивну спостерігається під час старіння, стресів і різних форм імуносупресії, наприклад, після хіміотерапії або лікування кортикостероїдними препаратами.