Лекція №3. Правові відносини в АПК
6. Основні види зовнішніх правовідносин в АПК
Комплекси правовідносин, що складаються у зв’язку з веденням фізичними особами особистого селянського господарства, правовідносин щодо соціального забезпечення й соціального розвитку села належать до зовнішніх аграрних і поділяються на правовідносини стосовно здійснення права власності, договірні, податкові та ін.
Особливістю зовнішніх аграрних правовідносин щодо здійснення права власності сільськогосподарських підприємств на належне їм майно є те, що у власності цих суб’єктів можуть перебувати специфічні об’єкти, якими є майно сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська продукція, продовольство, сільськогосподарські тварини й рослини. Цей різновид правовідносин може містити в собі елементи і приватноправові, і публічні.
До зовнішніх аграрних договірних правовідносини належать правові зв’язки, що виникають між суб’єктами аграрних відносин унаслідок укладення аграрно-правових договорів. Специфічність таких правовідносин полягає в участі в них спеціальних обов’язкових суб’єктів – сільськогосподарських підприємств і наявності специфічних об’єктів, з приводу яких вони складаються, – сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських робіт, послуг тощо. Вказані правовідносини можуть бути як приватно-правовими, так і публічно-правовими.
З приводу зовнішніх аграрних деліктних правовідносин зазначається, що вони виникають у зв’язку зі спричиненням шкоди сільськогосподарським підприємствам третіми особами, а їх специфічністю є встановлення відповідних правил визначення розміру такої шкоди. Ці правовідносини можуть мати і приватно-правову, і публічно- правову природу.
До видів зовнішніх правовідносин відносять правовідносини: а) в галузі матеріально-технічного забезпечення аграрних товаровиробників; б) стосовно державної регламентації цін на сільськогосподарську продукцію; в) по здійсненню державних заставних закупівель останньої; г) з державної підтримки через механізми кредитування й дотування сільськогосподарських товаровиробників; д) щодо здійснення особливої податкової політики в аграрній сфері; е) стосовно державної підтримки в царині страхування ризиків сільськогосподарського виробництва.
Розглянуті зовнішні аграрні правовідносини унормовуються переважно нормами основних галузей права, аграрне право надає їм певної специфіки, через його норми здійснюється їх спеціалізація.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла