Лекція 1.2. Лептоспіроз

1.2. Епізоотологічні дані.

До лептоспірозу сприйнятливі собаки і коти всіх порід. Джерелами збудника інфекції є хворі лептоспірозом тварини, а також лептоспіроносії. Лептоспіроносійство у собак і котів триває до 3-ох років. Збудник з організму хворих тварин виділяється в зовнішнє середовище з сечею, калом, молоком, спермою, із витіканнями з статевих органів. Резервуарами патогенних лептоспір є сільськогосподарські та дикі тварини. Гризуни є довічними носіями лептоспір. Собаки і коти заражаються лептоспірозом у зоні природного вогнища під час прийому води, поїдання сирих м'ясних продуктів, отриманих від хворих тварин і трупів гризунів-лептоспіроносіїв.

Лептоспіри проникають в організм тварини через пошкоджені ділянки шкіри, слизові оболонки ротової і носової порожнин, очей, статевих шляхів і шлунково-кишкового тракту. Можлива передача збудника статевим шляхом

Крім водного шляху, у собак є свої особливості зараження лептоспірозом. Виділення лептоспір у зовнішнє середовище відбувається із сечею. Собаки, „знайомлячись”, винюхують одна одну та залишені іншими особинами сечові мітки, тому у них є свій „ексклюзивний” шлях зараження через свіжу сечу.

Період виживання лептоспір у сечі залежить від рН (реакції) сечі, температури зовнішнього середовища та терміну „зберігання” сечі. Лужна реакція сечі та температура довкілля до +18°С дозволяє лептоспірам довше зберігатися. Під час винюхування свіжих сечових міток лептоспіри проникають до організму собак через слизові оболонки ротової та носової порожнини. Неушкоджені слизові захищають від зараження, але якщо є навіть незначні ушкодження, ранки, тріщинки, вогнища запалення (стоматит, пародонтит тощо), тобто існує можливість проникнення лептоспір безпосередньо в кровоносне русло, то шанси зараження лептоспірозом зростають.

Зараження лептоспірозом через шлунково-кишковий тракт під час поїдання гризунів має менше значення через те, що лептоспіри дуже чутливі до кислого середовища шлунку і в присутності шлункового соку гинуть практично миттєво. Таким чином, основне значення при цьому шляху зараження має контакт лептоспір пошкодженими слизовими оболонками шлунково-кишкового тракту.