Лекція 2.5. Інфекційний перитоніт

1.3. Патогенез.

Штами коронавірусу, які викликають інфекційний перитоніт, володіють тропізмом до епітеліальних клітин кишечника (ентероцитів). Спочатку вірус розмножується в макрофагах, а ті розносять його по всьому організму. Це є основною ланкою патогенезу інфекції, що і пояснює генералізований характер прояву хвороби у котів

Вірус спочатку розмножується в мигдалинах або кишечнику, а потім поширюється в регіонарні лімфатичні вузли. При цьому виникає первинна віремія. Кров’ю вірус заноситься у багато органів і тканин, особливо в ті, які містять велику кількість судин і мають у своєму складі багато макрофагів. Далі виникає вторинна віремія, обумовлена рознесенням вірусу в макрофагах.

Якщо тварина має здатність на повноцінну імунну відповідь, то розмноження вірусу в макрофагах не триватиме, і хвороба не розвинеться. За відсутності адекватної імунної реакції, незважаючи на наявність специфічних антитіл, вірус продовжуватиме розмножуватися в макрофагах. Імунітет при зараженні котів збудником інфекційного перитоніту може значно ослабитись, якщо зараженню передувало інфікування вірусами лейкемії або імунодефіциту. Відомо, що 20–50% котів, які захворюють інфекційним перитонітом, раніше були інфіковані вірусом лейкемії.

Передуюча інфікуванню збудником інфекційного перитоніту наявність антитіл до коронавірусів, а також інтенсивне вироблення неповноцінних нейтралізуючих антитіл (які не нейтралізують антиген) призводить до утворення комплексів антиген-антитіло. Комплекси прикріпляються до макрофагів, які, знаходячись у крові, розносять їх кровоносними судинами. У кровоносних судинах до системи антиген-антитіло приєднується комплемент; комплекси, які утворюються таким чином, прикріпляються до стінок судин. Комплекси фагоцитуються макрофагами, які стимулюють через фактор хемотаксису скупчення нейтрофілів, що зрештою призводить до ушкодження судинної стінки.

Ці зміни за своєю суттю є імунними, відбуваються в стінках дрібних кровоносних судин (венул, артеріол), які найчастіше знаходяться під серозними оболонками різних органів і порожнин, у паренхімі печінки, нирок. Навколо кровоносних судин утворюються скупчення клітин – макрофагів, нейтрофілів, лімфоцитів.

Ураження судинної стінки призводить до випоту в серозні порожнини рідини, багатої білком – виникають зміни, властиві ексудативній формі інфекційного перитоніту.