Лекція 2.5. Інфекційний перитоніт

1.8. Лікування.

Для полегшення загального стану тваринам проводять пункцію і видаляють ексудат, який накопичився в черевній (грудній) порожнині. Одночасно застосовують сечогінні засоби (лазикс, верошпірон, триампур, діакарб гіпотіазид, амонія хлорид, гексаметилентетрамін та ін.) в терапевтичних дозах.

Для пригнічення патогенної мікрофлори призначають антибіотики – впродовж 2 днів тилозин (160 мг/кг), ампіокс і ампіцилін, впродовж 5–7 днів (по 0,1–0,3 г/кг) пеніцилін, левоміцетин, клафоран, байтрил та інші під контролем лікаря ветеринарної медицини. Симптоматичне лікування повинно включати різні вітаміни, особливо групи В і С, полівітамінні препарати. При задовільному загальному стані тварини, не зважаючи на високу летальність ФІП та можливо тимчасовий терапевтичний ефект, можна надавати допомогу зі застосуванням комплексу імуномодуляторів, що стимулюють клітинний імунітет (Фоспреніл з Глобканом-5, Анандін, Максідін тощо) та симптоматичними засобами (Сульфокамфокаїн, Метронідазол, сорбенти, протектори, Гамавіт тощо). Показані імуностимулятори, особливо імуноглобулін та інтерферон.