Лекція № 7. Правове регулювання тваринництва та рослинництва

Рослинництво — це галузь сільськогосподарського виробницт- ва, яка ґрунтується на вирощуванні культурних сільськогосподарських рослин з метою одержання продуктів харчування і сировини для пере- робної промисловості. Рослинництво поділяється на підгалузі, основ- ними з яких є: зернове господарство, цукробуряківництво, картопляр- ство, льонарство, овочівництво, плодівництво, кормовиробництво та ін.

Виробництво окремих видів продукції рослинництва врегульо- ване на законодавчому рівні. Прийнято закони України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 р., «Про виноград та виногра- дне вино» від 16 червня 2005 р.

Закони України попри свою значимість у механізмі правового регулювання все ж закладають лише найзагальніші засади правового регулювання. Конкретизація законодавчих положень повинна здійс- нюватися на підзаконному рівні, зокрема за рахунок державних цільо- вих програм розвитку рослинництва за окремими видами рослин.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про збір на розвиток виногра- дарства, садівництва і хмелярства» від 9 квітня 1999 р. Кабінет Мініс- трів України затвердив своєю постановою «Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 15 липня 2005 р. № 587. На розвиток галузі хмелярст- ва у вигляді 1% відрахувань від реалізації алкогольних напоїв та пива надходять кошти у сумі 15-16 млн грн. на рік.

Важливим законодавчим актом в системі охорони прав на сорти рослин є Закон України «Про охорону прав на сорти рослин».

Згідно зі ст. 1 Закону «Про охорону прав на сорти рослин», сорт рослин визначається як окрема група рослин (клон, лінія, гібрид пер- шого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, відповідає вона цілком або ні умо- вам надання правової охорони:

-    може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результа- том діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

-   може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступе- нем прояву принаймні однієї з цих ознак;

-    може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Закон регулює охорону особистих немайнових і майнових прав на сорт. Особисте немайнове право на сорт підтверджується Держав- ним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні, Державним реєстром прав власників сортів рослин, свідоцтвом про авторство на сорт рослин і патентом. Майнове право власника сорту підтверджується Державним реєстром прав власників сортів рослин і патентом.

Патент — це охоронний документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд».

Єдину державну систему органів охорони прав на сорти рослин становлять Державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держ- сортслужба) та підпорядковані їй Український інститут експертизи сортів рослин, Державна інспекція з охорони прав на сорти рослин, Державний центр Автономної Республіки Крим з державною інспек- цією з охорони прав на сорти рослин Автономної Республіки Крим, обласні державні центри експертизи сортів рослин з державними ін- спекціями з охорони прав на сорти рослин областей, державні сорто- дослідні станції, лабораторії та інші заклади експертизи, підприємст- ва. Держсортслужба є урядовим органом державного управління у складі Мінагрополітики України і діє на основі Положення, затвер- дженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р.

№ 1182.

В Україні існують три реєстри, за допомогою яких здійснюється державна реєстрація і правова охорона сортів рослин. Це Реєстр за- явок (Державний реєстр заявок на сорти рослин), Реєстр патентів (Державний реєстр прав інтелектуальної власності на сорти рослин) і Реєстр сортів (Державний реєстр сортів рослин, придатних для по- ширення в Україні). Усі Реєстри є прошнурованими, пронумеровани- ми книгами, які ведуться Державною службою з охорони прав на сор- ти рослин. Відомості, що містяться у реєстрах, крім фіксації на папе- рових носіях, постійно зберігаються на електронних носіях у порядку, затвердженому Держсортслужбою.

Реєстр заявок є офіційним документом, призначеним для дер- жавної реєстрації заявок на сорти рослин. Здійснюється процедура

заявок на основі Положення про Державний реєстр заявок на сорти рослин, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26 лютого 2003 р. № 42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2003 р. за № 220/7541. Відомості про заявку заносяться до Реєстру за- явок після визначення дати, на яку заявка вважається поданою. Внесе- ні до Реєстру заявок відомості про сорт, заявлений з метою набуття майнового права власника сорту, дають заявнику право на тимчасову правову охорону в межах наданого із заявкою опису сорту від дати подання заявки. Після публікації інформації з Реєстру заявок в офі- ційному бюлетені Держсортслужби будь-яка особа має право одержа- ти витяг з Реєстру заявок.

Реєстр патентів є документом, який призначений для держав- ної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин в Україні та містить відомості щодо майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та прав, пов'язаних з цим правом. Норматив- но-правовою основою ведення Реєстру патентів виступає вже згадува- не Положення про Державний реєстр прав інтелектуальної власності на сорти рослин та про видачу патентів України на сорти рослин.

Реєстр сортів є офіційним документом, який містить відомості про сорти рослин, а також щодо державної реєстрації майнового права інтелектуальної власності. Відомості постійно зберігаються на елект- ронному та паперовому носіях у порядку, затвердженому Держсортс- лужбою. Занесення до Реєстру сортів відомостей про сорт та змін до них здійснюється за наказом Держсортслужби. Здійснюється ведення Реєстру сортів відповідно до вищезгадуваного Положення про Держа- вний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, за- твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. № 686. За сортами родів і видів, які не віднесені до переліку родів і видів, сорти яких проходять експертизу на придатність для поширення, що затверджується Держсортслужбою, рішення про дер- жавну реєстрацію прав на сорт є одночасно рішенням про державну реєстрацію сорту.

Нещодавно набув чинності ще один реєстр сортів рослин — Державний реєстр генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі, введений Поряд- ком державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі, затвердженим по- становою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 р. № 808. Че-

рез новизну цього реєстру процедура його ведення є ще не досить від- працьованою. Обов'язок його ведення покладено безпосередньо на Мінагрополітики України. Права на новостворений сорт набуваються в Україні шляхом подання до Держсортслужби заявки, експертизи за- явки та державної реєстрації прав. Правила складання та подання за- явки на сорт рослин затверджені наказом Мінагрополітики від 26 кві- тня 2007 р. № 287 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України ЗО травня 2007 р. за № 553/13820.

Складання, подання і супроводження заявки можуть здійснюва- тися заінтересованою особою як особисто, так і за допомогою фахів- ців-посередників відповідно до Положення про представників з пи- тань інтелектуальної власності на сорти рослин, затверджене постано- вою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1183. Пред- ставник надає фізичним і юридичним особам, які він представляє, до- помогу та послуги, пов'язані з охороною прав на сорти рослин, пред- ставляє інтереси зазначених осіб в органах виконавчої влади, судах, банках, а також у відносинах з іншими фізичними і юридичними осо- бами.

Державна реєстрація сорту можлива лише після проведення від- повідних формальної і кваліфікаційної експертиз у експертному за- кладі, вимоги до якого висуває Порядок визначення уповноваженого закладу експертизи сортів рослин, затверджений наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин 20 червня 2003 р. № 159, заре- єстрований в Міністерстві юстиції України 7 липня 2003 р. за № 553/7804.

Заявка на сорт рослин — це сукупність документів, необхідних для реєстрації сорту і отримання охоронних документів, що посвідчу- ють права на сорт. Форма заяви має 11 розділів, окремі з яких містять пункти. У процесі проведення формальної експертизи визначається відповідність формальних ознак заявки на сорт рослин вимогам, вста- новленим патентно-селекційним законодавством. За своєю сутністю формальна експертиза — це експертиза документів, з яких складають- ся заявки.

Подані заявником документи заявки, а саме: опис сорту та пока- зники для визначення придатності сорту до поширення в Україні, є основою для прийняття рішення про проведення кваліфікаційної екс- пертизи. Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) — експерти- за, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності