Лекція 13. ФІЛОСОФІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ

3. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА

ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА – напрям у теорії моралі, пов’язаний із процесом осмислення причин і наслідків екологічної кризи, а також із пошуком соціально прийнятних і етично обґрунтованих засобів виходу з неї. В розвитку екологічної етики можна зафіксувати певну еволюцію, зумовлену процесом глобалізації екологічних проблем. Якщо раніше екологічні проблеми виникали в окремих найбільш індустріалізованих регіонах Землі, то тепер екологічна криза стала повсюдною й багатоликою.

Поглибленню екологічної кризи та виникненню у зв’язку із цим специфічних моральних проблем сприяє безпрецедентний розвиток науки, техніки, різноманітних технологій. Він спричинив виникнення багатьох засобів руйнації людського життя у всіх його проявах. У західноєвропейській етиці напрям екологічної етики почав формуватися в середині 70-х рр. XX ст. Вирішення проблем екологічної етики пов’язане з тривалою динамікою технологічних зрушень, реальним життєвим устроєм і культурним рівнем людських спільнот.