Лекція 1. Бухгалтерський облік в забезпеченні сталого розвитку агробізнесу

3. Обмеження облікової інформації для потреб управління

3. Обмеження облікової інформації для потреб управління

Облікова інформація є результатом дій облікового персоналу щодо ідентифікації, обробки, узагальнення, систематизації та розкриття даних про фінансово-господарську діяльність підприємства. Під час обробки облікових даних, а саме при визнанні та оцінці об’єктів господарських засобів, джерел їх утворення, витрат, доходів та господарських процесів в системі бухгалтерського обліку можуть застосовуватися різні способи та методи. Дана альтернативність при визнанні та оцінці призводить до ситуації, коли одній і тій самі об’єкти та процеси в кінцевому їх значенні при узагальненні та систематизації облікової інформації можуть мати різне вартісне вираження. Даний факт вимагає від управлінського персоналу дотримуватися певних правил при використанні облікової інформації в якості інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень:

1) піддавати сумнівам отриману для прийняття рішення облікову інформацію на достовірність, виходячи з постулату: “значення даних обліку може мати різне вартісне вираження в залежності від обраних до застосування способів визнання та методів оцінки”;

2) враховувати парадокси облікової інформації в ході використання її в якості інформаційного забезпечення при прийнятті управлінських рішень;

3) формувати похідний інформаційний масив на основі даних системи бухгалтерського обліку, врахувавши або ж нівелювавши вплив методології обліку на інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень.

До парадоксів облікової інформації та бухгалтерської звітності слід віднести:

1) прибуток є, а грошових коштів немає;

2) грошові кошти є, а прибутку немає;

3) прибуток зріс, а грошових коштів більше не стало;

4) вартість майна змінилася (збільшилася), а прибутку немає;

5) прибуток змінився, а вартість майна ні; 6) отримано реальний збиток, а у фінансовій звітності відображено прибуток;

7) одна і та ж сума може розглядатися або як дохід, або як витрати;

8) обліковий залишок не дорівнює фактичному;

9) сума господарських засобів підприємства не дорівнює їх сукупній вартості.

Виникнення парадоксів бухгалтерської інформації пов’язане з об’єктивними причинами, які необхідно розуміти та приймати до уваги при прийнятті управлінських рішень. В більшості випадків парадокси облікової інформації виникають через відмінності у трактуванні ряду важливих для управління категорій з економічної та облікової точок зору. Зокрема, такими категоріями є доходи та витрати, через що результативна категорія господарської діяльності – прибуток або ж збиток можуть не характеризувати позитивний чи негативний результат роботи підприємства. В господарській діяльності найчастіше спостерігаються парадокси, пов’язані із наявністю прибутку (табл. 14) та відсутністю грошових коштів або ж навпаки.

Таблиця 14

Парадокси прибутку

№ п/п	Парадокси прибутку	Вплив на оцінку ефективності господарювання
1	Процес реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг) відображено в обліку, дебіторська заборгованість не погашена, прибуток відсутній	На основі даної ситуації оцінка рівня ефективності господарювання, аналізуючи доходи підприємства, є недоцільною
	Причина: Продукція з низьким рівнем рентабельності
2	Процес реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг) відображено в обліку, дебіторська заборгованість не погашена, прибуток відображено в обліку	Управлінські дії є недостатньо ефективними, що може призвести до додаткових витрат підприємством внаслідок невиконання власних зобов’язань перед внутрішніми та зовнішніми суб’єктами через нестачу грошових коштів
	Причина: відсутність синхронізації грошових потоків підприємства з моментом обчислення фінансового результату
3	Відсутність грошових коштів за наявності позитивного фінансового результату	Монетарна непідкріпленість прибутку нівелює можливість реалізації управлінських дій, пов’язаних із витрачанням грошових коштів (інноваційна, інвестиційна та інші напрями діяльності)
	Причина: відсутність синхронізації грошових потоків підприємства з моментом обчислення фінансового результату; недотримання фінансової дисципліни, понесення значної частини дійсних витрат, в т.ч. оплата в повному обсязі витрат майбутніх періодів
4	Підприємство визнається банкротом за умови його прибутковості	Підприємство припиняє свою діяльність, хоча за фінансовою звітністю його діяльність є прибутковою, що свідчить про недоцільність прийняття рішень заінтересованими особами виключно на основі прибутку
	Причина: за рахунок прибутку синхронізованого з грошовими потоками було здійснено капіталізацію останніх
5	Наявність грошових коштів за умови збитку, відображеного в системі бухгалтерського обліку	Неефективна система управління
	Причина: політика демпінгу, визнання управління витрат з одночасним визнанням кредиторської заборгованості
6	Один і той же факт господарського життя можна трактувати і як прибуток, і як збиток для бізнес-одиниці	Приріст вартості може не досягатися, що свідчить про спад ефективності підприємства
	Причини: виплата дивідендів, а не спад реінвестування суми прибутку
7	В обліку відображено прибуток за умови фактичного збитку	Свідчить про маніпулятивні дії облікового персоналу щодо представлення інформації на тому рівні, що очікує суб’єкт запиту
	Причини: застосування облікових процедур з мінімізації витрат, що не є дійсними

Ситуація з відсутністю грошових коштів – пояснюється тим, що визнання доходів суб’єкта господарювання не здійснюється по факту отримання грошових коштів за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги (величина доходів зросла, дебіторська заборгованість покупців чи замовників теж, а зростання грошових коштів відтерміноване до моменту погашення заборгованості дебіторами).

Ситуація щодо відсутності прибутку – наявність грошей простежується у випадках реалізації продукції нижче собівартості, віднесення на витрати звітного періоду сум витрат майбутніх періодів ідентифікованих в минулих звітних періодах, здійснення резервування потенційно можливих витрат, отримання кредитних ресурсів на поворотній основі тощо.

Парадокси, пов’язані з невідповідністю у збільшенні вартості майна суб’єкта господарювання та розміру прибутку зумовлені господарськими операціями щодо отримання:

- товарно-матеріальних цінностей від постачальників на умовах пролонгації платежів;

- безкоштовного отримання матеріальних цінностей;

- проведення переоцінки необоротних матеріальних активів;

- виникнення заборгованості перед учасниками за нарахованими дивідендами тощо.

Таким чином, основні узагальнюючі показники господарської діяльності підприємства (прибуток, збиток, вартість майна), які найчастіше носять характер інформаційного обґрунтування при прийнятті управлінських рішень є маніпулятивними за своєю природою формування. В управлінців без належного розуміння особливостей формування облікової інформації складається хибна думка про повну взаємозалежність обліково-економічних категорій «прибуток», «грошові кошти», «вартість майна».

При використанні даних категорій на початкових етапах прийняття управлінських рішень або ж при його обґрунтуванні управлінському персоналу слід виходити з тверджень:

1) величина прибутку не завжди пов’язана з надходженням та вибуттям активів;

2) в будь-якому випадку необхідним є вивчення «розривів» між приростом майна підприємства і величиною прибутку, що характеризує успішність господарської діяльності.

При прийнятті глобальних управлінських рішень управлінському персоналу необхідно враховувати наступний парадокс облікової інформації: «сума господарських засобів підприємства не дорівнює їх сукупній вартості». При продажу або ж купівлі суб’єкта господарювання сторони встановлюють ціну не на основі вартості майна підприємства, а виходячи з рентабельності фірми. При цьому оцінка продавця заснована, як правило, на рентабельності, що фактично склалася, а оцінка покупця – на показниках потенційної рентабельності. Отже, покупець купує не стільки саме підприємство, скільки його майбутній дохід.

враховуючи побічні ефекти при використанні облікової інформації у прийнятті управлінських рішень основною необхідністю стало запровадження системи якості облікової інформації, основне призначення якої:

1) внести ясність до облікових процедур (максимально розкривати особливості облікової обробки економічних даних з господарського життя підприємства;

2) інформувати користувачів про вплив обраної методології обліку на релевантні показники);

3) використовувати ті облікові процедури, які, в більшості, задовольняють інформаційні потреби домінантних користувачів облікової інформації.

За допомогою даних засобів можна підвищити якісні характеристики облікової інформації:

1) усунення викривлень в обліковій інформації:

– обчислення показників у відповідності до діючої нормативної бази;

– експертна оцінка розрахунку облікових показників незалежними експертами;

– обмеження часового періоду проведення оцінки надійності облікової інформації;

– незалежний контроль розрахунку обліково-економічних показників;

2) покращення впливу облікової інформації на бізнес-процеси:

– задоволення інформаційних потреб інвесторів (показники фінансово-майнового стану);

– задоволення інформаційних потреб кредиторів (показники ліквідності та платоспроможності);

– задоволення інформаційних потреб постачальників та підрядників (показники платоспроможності);

– задоволення інформаційних потреб покупців та замовників (показники фінансової стійкості);

– задоволення інформаційних потреб органів державного управління (склад та розмір активів, капіталу, зобов’язань; показники фінансового стану та результати господарської діяльності);

– задоволення інформаційних потреб працівників (показники фінансового стану та платоспроможності, рівня заробітної плати);

– задоволення інформаційних потреб суспільства (показники зайнятості, екології; соціально-економічний розподіл продуктивних сил; результати господарської діяльності);

3) покращання розуміння облікової інформації користувачами:

– наявність розроблених методик розрахунку кожного із показників звітності;

– кількість альтернативних методів розрахунку показників;

4) дотримання єдиної методології розрахунку облікових показників:

– єдність натуральних і вартісних показників;

– єдність проміжків або ж моментів часу, за які були розраховані порівняні показники;

– єдність вихідних умов виробництва;

– єдність методики розрахунку показників та їх структурних елементів (складових частин).

Наведені якісні характеристики облікової інформації повинні забезпечити нівелювання впливу методології обліку на можливість виникнення побічних ефектів при використанні облікових даних у процесі прийняття управлінських рішень. Виконання даного завдання можливе у випадку вибору оптимальних способів визнання та методів оцінки об’єктів обліку із відповідним інформуванням користувачів про головні аспекти облікової політики суб’єкта господарювання. В свою чергу користувачі повинні враховувати вплив облікової політики на показники фінансової та управлінської бухгалтерської звітності в процесі прийняття управлінських рішень

Фактори, які впливають на якість облікової інформації:

- розмежування меж і прикладної області фінансового та управлінського обліку;

- розробка концептуальної політики фінансового обліку;

- переорієнтація фіскальної політики держави з податкового на пріоритети фінансового і управлінського обліку, що створює передумови ефективного управління економікою;

- організація єдиної інформаційної бази бухгалтерського обліку на принципах автоматизованого перетворення даних, що може задовольнити потреби користувачів в облікових даних, виключивши при цьому паралельні інформаційні потоки;

- розробка системи економічних показників фінансового та управлінського обліку, орієнтованих на внутрішніх користувачів.

Таким чином, система організації й збору облікових даних, спрямована на рішення конкретної управлінської задачі, може бути реалізована у трьох етапах, на кожному з який вирішуються специфічні задачі (табл. 15).

Таблиця 15

Етапи формування облікової інформації для управління на рівні підприємств

Етапи	Завдання	Шляхи вирішення
Перший етап	Складання планів ведення обліку та діяльності підприємства в цілому. Формування управлінського рішення облікової задачі та аналіз і опис існуючого рішення. Визначення управлінських задач і етапи їх вирішення. Система збору і правила документообороту	Результати, яких планується досягти, і визначення відповідальних за досягнення зазначених результатів, відображення їх у відповідній системі управлінської звітності
Другий етап	Прийняття нових рішень та їх узгодження з існуючими, обліковою політикою, бухгалтерською практикою і діючими на підприємстві обліковими технологіями. Складання управлінської звітності.	Узгодження даних систем обліку, яка наявна інформація може бути використана при формуванні управлінського обліку, і як вимоги управлінського обліку можуть привести до зміни в існуючих облікових даних.
Третій етап	Впровадження управлінських рішень та облікових технологій, максимально адаптованих до потреб управління	Розробка Положення про організацію обліку. Розробка складових облікової політики. Реалізація прийнятих рішень на всіх рівнях.

Облікова інформація потребує постійного оновлення, суб'єктивної оцінки та інтерпретації під час аналізу, подання фінансових звітів та використання їх в управлінні.

Тому, для того щоб облікова інформація не була обмеженою, необхідно зазначити основні складові системи бухгалтерського обліку:

- об`єкти бухгалтерського обліку;

- елементи методу бухгалтерського обліку;

- також інформація, яку у якості вхідних даних збирають на первинних документах, узагальнюють в облікових регістрах і, як результат обліку, подають у звітності.