Лекція 1. Бухгалтерський облік в забезпеченні сталого розвитку агробізнесу

4. Бухгалтерський облік в цифровому середовищі

4. Бухгалтерський облік в цифровому середовищі

Розширення інформаційного потенціалу об’єктивного економічного простору зумовлює розвиток теорії і вдосконалення практики ведення бухгалтерського обліку. Сукупність тенденцій і факторів розвитку обліку в умовах цифрової економіки визначають облікову методологію, принципи, процедури, змістовну спрямованість та характеристики інформаційного продукту, внутрішнє структурування, виділення видів обліку та їх інтегрування, ідентифікацію й систематизацію облікових об’єктів, встановлення критеріїв їх визнання та таксономії тощо (табл. 16).

Таблиця 16

Фактори розвитку обліку в умовах цифрової економіки

Зазначені обставини створюють передумови для побудови такої системи бухгалтерського обліку, яка б відповідала запитам користувачів, містила інформацію про внутрішні бізнес-процеси і стан зовнішнього середовища, виражені у фінансових і нефінансових показниках, з врахуванням соціо-гуманітарних пріоритетів, передбачала застосування альтернативних облікових методів, нових об’єктів обліку, результати застосування інтегрованих видів обліку у режимі реального часу з використанням новітніх інформаційних технологій. Важливо, щоб теоретичні напрацювання знайшли своє втілення при розробці методичних рекомендацій, практична реалізація яких сприятиме ефективному впровадженню і розвитку системи бухгалтерського обліку.

Вагомим надбанням цифрової економіки є застосування технології безконтактної ідентифікації інформації:

- карткових;

- біометричних технологій;

- технологій штрихового кодування;

- радіочастотної ідентифікації;

- мовленнєвого введення даних;

- машинного зору, зокрема QR-кодів та пристроїв для їх зчитування.

QR-коди – є простим, зручним та інтерактивним способом розповсюдження і отримання інформації. Перевагами цього коду є значний обсяг інформації, яку можна закодувати, та швидкий доступ до неї за допомогою сканування і розпізнавання сучасними цифровими пристроями. Термін "QR-code" є абревіатурою від англійського "Quick Response code" (код Швидкого Відгуку). Застосовуються для передачі інформації від носія до пристрою і можуть містити таку інформацію як: нагадування, телефонні номери, описи продукції, текстові повідомлення, повідомлення електронної пошти та багато що інше. Коди можуть бути використані на пакуванні, вітринах, дошках оголошень, вивісках, візитках або рекламних буклетах, а також для відстежування товарів, продукції та ідентифікування об’єктів.

Наприклад, важливим напрямком облікової та контрольно-аналітичної роботи підприємства є інформування про наявність і стан необоротних активів, адже ці матеріальні цінності пов’язані з інвестиціями, переважно значними. Втрата, непридатність активів зумовлюють недоодержання доходів, а необхідність їх відновлення або заміщення – нових інвестицій. Збирання даних щодо наявності, стану та повної інформації про об’єкти досить копіткий процес, особливо у великих компаніях. Зазвичай даною процедурою займаються різні підрозділи в межах наданих повноважень, тому це дещо ускладнює процес узагальнення даних, одержаних з різних джерел. Для спрощення вищезазначеної системи збору даних, яка є типовою для багатьох компаній, можливе використання QR-кодування об’єктів з нанесенням особливого шифру для певного підприємства на кожному об’єкті. Звичайно, для системи QR-кодування потрібно замовляти велику кількість кодів та мати в наявності спеціальне обладнання, зокрема, мобільні пристрої (смартфони, планшети), а також відповідне програмне забезпечення для безпосереднього використання, але після запровадження цієї системи можливо швидко зібрати дані, так як відповідальні особи зможуть мати доступ до даних про об’єкти, що раніше належало до компетенції іншого підрозділу. Всі дані, які будуть надані керівництву, будуть відображатись в одній базі даних, яка створена підрозділом, що буде сприяти швидкому прийняттю рішень.

Для інституту обліку наочним проявом технологічної революції 4.0 є використання цифрової, електронної або ІТ-орієнтованої структурованої версії фінансової звітності загального призначення.

Цифрова фінансова звітність – це фінансова звітність з використанням структурованої комп’ютерно орієнтованої форми на відміну від традиційного формату фінансової звітності, що складалася у паперовому вигляді, електронних версій паперових звітів, таких як HTML, PDF, або як документ у форматі текстового редактора, який зчитується тільки людиною.

У системи, яка базується на стандарті XBRL (eXtensible Business Reporting Markup Language – розширювана мова розмітки ділового звітування), поширеному в світі і обраному Україною стандарті подання в електронному вигляді ділової інформації, а зокрема фінансової звітності, є переваги: швидкість і автоматичність формування звіту, в тому числі консолідованого; спрощений пошук даних фінансової звітності в Інтернеті, можливість обробки і аналізу даних; більш ефективний регуляторний процес і багато іншого. Формат XBRL однаково зручний як для подання обов’язкової звітності в державні контролюючі органи, так і для представлення звітів на веб-сайтах підприємств.

Для побудови нової системи важлива також «таксономія» - перелік статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, а також взаємозв’зків між ними та іншими елементами таксономії.

Блокчейн – це розподілений реєстр даних, у якому й зберігається інформація про кожну транзакцію, здійснену в закритій одноранговій системі користувачів. Дані зберігаються у вигляді послідовності блоків (звідси і назва – blockchain) із записами про транзакції. Їх неможливо підробити, оскільки кожен новий запис здійснює підтвердження вже існуючих ланцюжків. Блокчейн технологія набула широкої популярності у контексті криптовалют, але на сьогодні вона має самостійне значення як надійний спосіб зберігання інформації, захищений веденням розподіленого реєстру даних. Потенційно блокчейн може бути корисний у будь-якому середовищі. Сфер, де вже застосовується або тестується технологія, багато: це і банківський сектор, енергетика, авіація, медицина, аукціони, електронне урядування, електронна демократія, платформи для мультимедійного контенту, криптофонди тощо.

Крім того, як складові системи можуть розглядатися: теоретичні та організаційні поняття, такі як мета і завдання обліку, його принципи, концепція, методологія, форма бухгалтерського обліку.

Підсистеми в бухгалтерському обліку можна виділяти за двома основними ознаками:

- за етапами обробки інформації – підсистеми збору, обробки, зберігання, передачі інформації;

- за ділянками обліку – підсистеми обліку грошових коштів і розрахунків, запасів, основних засобів, розрахунків з оплати праці, формування звітності тощо.

На їхній основі формується власне управлінський облік, що являє собою систему організації, збору і накопичення даних, необхідних для рішення конкретної управлінської задачі у вигляді взаємозалежних блоків (підсистем):

- обліку витрат;

- показників діяльності;

- управлінських звітів.

1. встановлення мети;

2. розгляд альтернатив;

3. прийняття рішень;

4. виконання рішень;

5.  зворотний зв'язок: перевірка того, чи досягнута мета.

Загальна побудова бухгалтерського обліку як процесу системи пізнання та доказовості:

ВХІД - ПРОЦЕС - ВИХІД

Етпи спостереження - Елементи спостереження - Зміст етапу облікового процесу - Назва етапу облікового процесу - Назва доказів

Первинне спостереження - Сприйняття вимірювання, фіксація на носії інформації - Документування господарських фактів - Первинний облік - Первинні документи

Вторинне спостереження - Реєстрація (запис) даних носіїв інформа-ції за ознаками групування господарських фактів за методом двоїстості про стан і зміни господарських фактів - Записи у книзі реєстрації та на рахунках відповідно до теорії двоїстості (подвійності)  та систематизація даних рахунків відповідно до потреб управління та формування вторинних доказів) - Поточний облік - Обліковий реєстр - Книга реєстрації - Аналітичні рахунки

Тренінгові спостереження - Двоїсте відображення стану і змін господарських фактів, явищ і процесів у балансі періоду й звітності - Складання балансу періоду та форм звітності - Узагальнюючий облік, звітність - Баланс періоду, форми звітності.

Отже, загальну сукупність всієї інформації на підприємстві класифікують за такими двома основними ознаками:

1. Інформація, яка необхідна для ефективного управління підприємством. Вона потрібна внутрішнім користувачам для забезпечення поточного та оперативного управління. До такої інформації відносять дані про витрати на виробництво та реалізацію продукції (товарів), про відповідність обсягу реалізованої продукції (товарів) її витратам та прибутку, про величину доходів та витрат в результаті здійснення господарських операцій тощо.

2. Інформація, яка відображає поточний фінансовий стан підприємства, величину та структуру його активів (майна) та джерел їх утворення, розмір залучених до обороту матеріальних та фінансових ресурсів, результати господарської діяльності за певний період.

До найважливіших об’єктів інформаційного забезпечення управління підприємством з позиції реалізації задач бухгалтерського обліку, слід віднести:

- нормативно-правову базу бухгалтерського обліку;

- облікову політику підприємства;

- дані синтетичного та аналітичного обліку;

- первинні документи;

- фінансову звітність;

- внутрішню (управлінську) звітність.

Зазначені об’єкти повинні бути покладені в основу формування інформаційного забезпечення управління підприємством.

Ефективна організація бухгалтерського обліку в частині налагодження комунікаційного процесу повинна забезпечити можливість:

1. підвищення ефективності роботи управлінського персоналу за допомогою підвищення якості процесу інформаційного задоволення їх потреб, враховуючи те, що за умови побудови процесу управління на базі даної концепції менеджерам, крім традиційної, необхідна неформалізована інформація  (дані про вартість підприємства, фактори впливу на процес її генерування та ін.);

2. концентрації управлінських функцій у центрах формування вартості, які одночасно є центрами прийняття рішень та, таким чином, забезпечення координації зусиль управлінського персоналу всіх рівнів щодо досягнення стратегічної мети діяльності підприємства – максимізації вартості, шляхом побудови комунікаційного процесу обміну інформацією на різних ієрархічних рівнях управління як основи ефективної реалізації функцій, покладених на управлінський персонал;

3. здійснення оптимального делегування повноважень та відповідальності  як відносно керівників структурних підрозділів, функціональних відділів, так і серед облікових працівників, що забезпечить уникнення витоку інформації як стратегічного ресурсу підприємства та координування роботи облікових працівників в рамках зниження рівня асиметрії облікової інформації;

4. підвищення інвестиційної привабливості підприємства шляхом реалізації концепції бухгалтерського обліку в умовах вартісно-орієнтованого підходу в частині забезпечення можливості представлення інформації з точки зору потенційного інвестора;