Тема 4. Теорія вибору споживача (2 години)

4. Рівновага споживача

Тепер можна перейти до третього етапу аналізу поведінки споживача: який же вибір буде оптимальним, беручи до уваги одночасно бажання та можливості бюджету споживача.

Для цього необхідно сумістити криві байдужості та бюджетні обмеження.

Який кошик буде оптимальним ?

Той, який розміщується на лінії бюджету.

Той, який забезпечує максимальну корисність.

Отже:

Найпривабливіший набір благ серед можливих називається оптимальним вибором споживача, або рівновагою споживача.

Рівновагою споживача є т.Е, в якій лінія бюджетного обмеження дотична до кривої байдужності.

Чому так ? Набори U₃ та U₄ – недосяжні (грошей не вистачить), набори, що знаходяться нижче бюджетного обмеження не максимізують корисність, а також т.А та В, оскільки при своєму доході споживач має змогу отримати вищій рівень задоволення, перебуваючи на максимально високій кривій байдужості.

Споживач, максимізуючи корисність, купує товари в таких обсягах, щоб їхні граничні корисності у розрахунку на одну грошову одиницю були рівними. Отже, рівень задоволення найвищій тоді, коли гранична норма заміни Х на У дорівнює співвідношенню цін товарів Х та У. На справді споживається не два товари, а більше. Загальніше, задача вибору споживача виглядає як вибір споживачем з – поміж витрачення свого доходу J на придбання якоїсь кількості певного товару Х, з одного боку, і придбанням усіх інших товарів – з другого боку. Цей випадок називається розширене бюджетне обмеження.

де Р_ХХ – витрати на товар Х, - витрати на всі інші товари.J =P_XX+Y => Y = J-P_XX

В т.М – весь доход пішов на покупку других товарів. В т.N – тільки товару Х.

Нехай Е – точка оптимуму. Відрізок OY_E показує витрати на інші товари.

На товар Х витрачається J-Y_E=P_EX_E (відрізок У_ЕМ). Оскільки точка У – т. рівноваги, то в ній нахил лінії розширеного бюджетного обмеження дорівнює нахилу кривої байдужості.

Y=J-P_XX => P_XX =>P_XX нахил

MRS_XY = P_X

В той же час

А в даному випадку У це J-P_XX, тобто доход (гроші), які можуть бути витрачені на інші блага.

А гранична корисність (MU_Y) грошей (доходу)дорівнює одній грошовій одиниці (гривні). MU_Y = 1 (гранична корисність – зміна загальної корисності при зміні кількості грошей на одиницю). Підставляємо це у формулу

Споживач буде купувати товар до тих пір, поки гранична корисність товару Х (для певного споживача у певний момент часу) буде дорівнювати його ринковій ціні.