Тема 9. Монопольний ринок (4 години)

4. Монопольне ціноутворення. Цінова дискримінація.

З метою збільшення свого прибутку монополісти використовують такий принцип ціноутворення, коли той самий товар або послуга продається різним категоріям покупців за різними цінами, тобто цінову дискримінацію.

Для впровадження цінової дискримінації необхідно виконання двох умов:

1) існує формальна ознака, за якою можна розрізняти категорії споживачів;

2) благо не можна перепродавати (інакше ті, хто має можливість купувати його за нижчою ціною, перепродавали б його іншим покупцям, а монополіст втрачав би всю вигоду).

Види цінової дискримінації:

Цінова дискримінація першого ступеня – кожному споживачеві встановлюють індивідуальну ціну на рівні його готовності платити за благо, тобто найвищу із цін, за якою споживач погоджується на купівлю певної одиниці товару або послуги.

Якщо продавати усім по ціні P_M, то монопольний прибуток складе площу P_CP_ME_MA. Є частина споживачів, які можуть заплатити вищу ціну, значить прибуток монополіста збільшиться на площу P_MBE_M.

Іншій частині споживачів можна продавати за нижчою ціною, і прибуток монополіста збільшиться на величину AE_MЕ_Е. Це все за рахунок виграша споживача, який його зовсім не отримує.

Цінова дискримінація другого ступеня: полягає у встановленні рівня ціни в залежності від обсягів продажу.

Обсяг Q_A споживачі готові придбати за ціною P_A. Додатковий обсяг Q_B – Q_A вони готові придбати за меншої ціни. Наступну партію товару Q_F – Q_B – ще дешевше – за ціною P_F. Спроба продати обсяг Q_F за єдиною ціною P_F принесла б фірмі менший прибуток, ніж максимальний монопольний (при продажу Q_M за ціною P_M). Встановлення трьох різних цін у залежності від обсягів продажу дозволяє збільшити прибуток від продажу обсягу Q_F навіть порівняно з монопольним прибутком.

Цінова дискримінація третього ступеня (на сегментованих ринках) запроваджується тоді, коли можна виділити кілька окремих груп споживачів з різною еластичністю попиту, тобто визначити сегменти ринку, що відрізняються одна від одної своїм попитом (отже, і еластичністю):

Монопольний випуск Q_M встановлюється згідно з умовою MR_A+B=MC, МR_A+B – об'єднана крива граничної виручки, що визначається сукупним попитом усіх споживачів.

Для максимізації прибутку треба, щоб МС = MR_A = MR_B.

Для сегменту споживачів А встановлюється ціна P_A, за якою продається Q_A, для сегменту споживачів В встановлюється ціна Р_B і обсяг продажу Q_B; Q_A+Q_B=Q_M.

Це найпоширеніший варіант цінової дискримінації (застосовується на ринках авіаперевезень, на залізниці). Звичайно, і в цьому випадку монополіст отримує можливість збільшити власні прибутки.