Тема 11. Ринки факторів виробництва: праця (2 години)

2. Попит фірми на працю.

Коли фірма вирішує, чи треба їй збільшувати використання обсягів праці на одиницю, вона порівнює граничну вигоду від найму додаткової одиниці праці із додатковими витратами.

Додаткова вигода від найму додаткової одиниці праці МRP_L (граничний продукт праці в грошовому вимірі) – це додаткова виручка, яка виникне від продажу додаткової продукції, що вироблена завдяки використанню додаткової одиниці праці:

МRP_L = МP_L×MR,

МP_L – граничний продукт праці (обсяг додаткової продукції),

MR – гранична (додаткова) виручка від продажу додаткової одиниці продукції.

Крива попиту фірми на робочу силу – це крива граничної вигоди від найму додаткової одиниці праці.

Додаткові витрати на одиницю праці – це ставка заробітної плати.

Поки гранична вигода більша за граничні витрати, фірма продовжує наймати робітників (точка L₁). В точці L₂ граничні витрати перевищують граничну вигоду. Отже, оптимум досягається в точці L^*, де

MRP_L= MFC_L, - рішення про найм.

На ринках факторів визначається також цінність граничного продукту праці VМР_L - додатковий випуск, що утворений за рахунок використання додаткової одиниці праці і оцінений за ринковою ціною продукції Р_Q:

VМР_L =МP_L×Р_Q

На конкурентному ринку праці P_Q=MR, значить,

VМР_L = МP_L×MR = MRP_L

Значить, МP_L×Р_Q = MFC_L

МP_L×Р_Q = P_L

Оскільки і ціна товару, і ставка заробітної плати відомі, можна знайти величину граничного продукту праці МP_L , а це дає нам можливість оцінити чи варто наймати наступного працівника.