Тема 5. Принципи побудови скінченно-елементних моделей. Характеристики жорсткості елементів розрахункової схеми.

Для кожного типу скінченного елемента розрахункової схеми задається певний набір характеристик жорсткості, необхідних для проведення розрахунку його напружено-деформованого стану (НДС).

Для стержневих елементів характеристики жорсткості можуть   бути задані одним із наступних способів:

1)    розміри для перерізів стандартної форми (прямокутник, круг тощо);

2)    чисельні характеристики жорсткості:

EF – поздовжня жорсткість;

EІ_y – згинна жорсткість відносно осі Y1;

EI_z – те саме, відносно осі Zl;

GІ_k – жорсткість на кручення;

GF_y – зсувна жорсткість відносно осі Y1 (уздовж осі Zl);

GF_z – те саме, відносно осі Z1 (уздовж осі Y1).

3)    характеристики сталевих профілів та їхні комбінації з бази типових перерізів сталевого прокату;

4)    характеристики перерізів нестандартної форми, що обчислюються за допомогою системи КС-САПР.

Крім того, додатково можуть бути задані такі характеристики:

• жорсткі вставки уздовж осей місцевої системи координат;
•  ядрові відстані перерізів – по два числа для кожної з осей інерції при заданні чисельних характеристик;
• величина кута чистого обертання;
•   параметри пружної основи А, С₁, С₂, де А – ширина чи висота перерізу, С₁ i C₂ – коефіцієнти постелі по моделі Пастернака;
• ознака врахування зсуву при складанні матриці жорсткості.