Тема 5. Структура та принципи створення проєктів в агрономії.

3. Інновації в застосуванні регуляторів росту.

Ретарданти (лат. retardatio - уповільнення, затримка) - хімічні речовини, що уповільнюють ріст рослин у висоту, забезпечують ущільнення стінок стебла та активізують розвиток кореневої системи. їх використовують як засіб боротьби з виляганням зернових культур без порушення нормальних строків достигання. Вони легко розчиняються у воді і вільно проникають у рослини. Наявність у ретардантів органічних катіонів позитивно впливає на енергетичний обмін клітин.

Позитивна дія регуляторів росту визначається наступними факторами: знижують втрати зерна від вилягання;

створюють кращі умови для збирання;
збільшують робочу швидкість і підвищують продуктивність роботи комбайнів;
підвищують продуктивну кущистість хлібів;
сприяють рівномірному дозріванню рослин;
підвищують ефективність засвоєння азотних добрив.

Побічний ефект застосування ретардантів - незначне збільшення зараження посівів борошнистою росою і деякими іншими хворобами. Тому сучасні системи отримання високих і стійких врожаїв зернових культур у світовій практиці, як правило, включають три елементи технології:

високі дози азотних добрив;
застосування регуляторів росту;
внесення фунгіцидів.

Кріопротектори. Основною і постійною причиною коливання врожаїв культур є чітко виявлений континентальний клімат з різкими перепадами температур і опадів впродовж вегетації та взимку.

Застосування антиоксидантів-кріопротекторів, фітореаніматорів та інших засобів може сприяти одержанню стабільних і високих врожаїв та валових зборів сільськогосподарських культур.

Антиоксиданти, регулюючи складні біохімічні процеси, не лише подовжують життя, а й розширюють межі адаптації.

Доступність

Скинути все

Шрифти