Тема 3. Стратегія і тактика наукового дослідження.

6. Планування як регламентація послідовності роботи дослідника (індивідуальний, робочий та план-проект).

Наукове дослідження не може здійснюватися без плану. Розрізняють робочий і розгорнутий плани дисертації. На початковому етапі написання дисертації в побудову робочого плану покладається лише гіпотеза. Проте навіть у такому вигляді він дозволить систематизувати та впорядкувати всю подальшу роботу. 

Робочий план передбачає перелік розміщених у логічному порядку розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів дисертації. В процесі дослідження робочий план може і повинен коригуватись. План має бути тісно взаємопов’язаний з завданнями дисертації. 

На подальшому етапі роботи складають розгорнутий план, який є реферативним викладом розташованих у логічному порядку питань, в межах яких буде систематизовано дослідження. План здобувача має містити все, що можна заздалегідь передбачити, що значно підвищить результативність наукового дослідження. 

Крім плану роботи необхідно сформувати графік, в якому зазначити що і в межах якого часу необхідно зробити. Графік потрібно виконувати. Ознайомлення з опублікованими за темою дисертації науковими працями починається відразу після розробки ідеї наукового дослідження та складання плану. Це забезпечує цілеспрямований пошук літературних джерел. 

Здобувачі, як правило, ознайомлюються зі значною кількістю публікацій, з яких біля 200 входять до бібліографії дисертації. Розрізняють два види читання наукової літератури: «швидке» й «повільне». «Швидке» читання дає змогу усвідомити чи варто цю наукову працю читати. «Повільне» читання передбачає поглиблене вивчення науковиї літератури. 

Основними етапами, за якими доцільно здійснювати вивчення наукової літератури, є такі: 

 «швидкий» перегляд праці; 

 «повільне» читання наукової публікації; 

 формування нотатків, позначок; 

 вибіркове читання вибраних частин наукової праці; 

 критичне оцінювання вибраних матеріалів; 

 записування власних думок, ідей, що виникли в результаті ознайомлення з науковою літературою; 

 формування тексту дисертації. Для кожного розділу дисертації доцільно виокремити окрему папку з відповідною науковою літературою.