Тема 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень.

2. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації з теми дисертаційного дослідження: первинна, вторинна інформація, проблема достовірності інформації.

Для успішного виконання наукової роботи потрібно здійснювати пошук необхідної інформації. Інформаційний пошук — це вияв, відбір та аналіз книг, статей та інших матеріалів за певними ознаками. З будь-якої науки, галузі знання чи проблеми у світі випускається незліченна кількість видань, інформація в яких часто дублюється. Завдання полягає в тому, щоб у цьому потоці виявити оригінальну найбільш цінну, актуальну на даний момент інформацію, яка подається у книзі, статті, будь-якому іншому джерелі в компактному вигляді, носить узагальнюючий характер, тобто містить максимум необхідних відомостей, має високий ступінь повноти. 

Значення та роль інформації полягають у тому, що без оперативної, повної та якісної інформації не може бути проведене будь-яке наукове дослідження. Важливість для дослідника максимально швидкої й повного ознайомлення з джерелами необхідної інформації зумовлено її старінням унаслідок появи нових матеріалів або зниження потреби в ній. Інформація для розробників наукової проблеми під час наукових досліджень водночас є і предметом, і результатом праці. Ада вони осмислюють і переробляють цю інформацію, а як результат наукової праці виникає специфічний продукт — якісно нова інформація. 

У період навчання  формується індивідуальна система пошуку, яка включає різні способи й прийоми. Така система визначається культурою читання, також рівнем загальноосвітньої та професійної підготовки. Відпрацьована система пошуку дозволяє з найменшими витратами сил і часу стежити за надходженням нової літератури, швидко й раціонально відбирати книги, статті та інші матеріали з конкретної ті ми, оперативно й повно вилучати з них необхідні відомості. 

Потреба в інформаційному пошуку виникає  при: • вивченні теми , підготовці до семінарського заняття, контрольної роботи, до заліків та іспитів; • написанні дисертації, рефератів, курсових, наукових, кваліфікаційних робіт, при підготовці доповіді для читання на науковій конференції чи на засіданні наукового гуртка. Усі ці форми навчання стимулюють до пошук, до самостійного поглибленого вивчення проблеми. 

Наукова діяльність, як правило, значною мірою базується на аналізі літературних документальних джерел. Будь-яка бібліотека, її книжковий фонд, читальна зала мають стати справжньою науково-дослідною лабораторією. Наукова діяльність визначається науково-дослідним процесом, тобто навчально-науковим планом аспіранта. Саме тут окреслено коло те і проблем, які мають стати предметом постійної уваги, зумовлюють потребу в інформації для закріплення й розширення знань. 

Пошук інформації для навчальної та наукової діяльності проходить такі два етапи: перший етап — визначення теми пошуку і складання списку літератури для її вивчення; другий етап — пошук самих джерел для безпосереднього їх читання (перегляду) і вилучення потрібної інформації. Такий пошук називають повним. Проте часто при підготовці до семінарського заняття, заліку чи іспиту аспірант здійснює так званий частковий пошук за вже готовим списками літератури, які наведено у підручниках, методичних та навчальних посібниках, програмах і які складають викладачі спеціальних і загальнонаукових кафедр. 

Щоб інформаційний пошук був ефективним, слід насамперед чітко визначити тему, за якою добирається література, а також хронологічні, мовні, географічні межі, за якими вестиметься пошук інформації. 

Хронологічні межі передбачають чітке уявлення про те, джерела яких років видання необхідні (це хронологічна глибина пошуку). Мовні межі виникають при пошуку літератури іноземними мовами (книги невідомою мовою виявляться недоступними, і в такому разі говорять про мовний бар’єр пошуку). Географічні межі визначаються за місцем, в якому видано чи якому присвячено книгу. 

Усі існуючі джерела поділяються за змістом і характером подання інформації на дві групи: • документальні, які дають інформацію за суттю теми (питання): монографії, підручники, навчальні посібники, наукові журнали, довідкові видання тощо; • бібліографічні покажчики, списки, огляди монографій, підручників, наукових статей та інших документальних джерел. 

Інформацію за суттю теми — первинну інформацію — складають факти, ідеї, концепції, проблеми в різних поєднаннях і формах викладу. Вони знаходять відображення в науковій, навчальній, довідковій літературі, що випускається у вигляді книг, брошур, журналів, бюлетенів, газет тощо. Разом з тим, існує така інформація, яку іноді неможливо знайти у книгах чи журналах. Вона міститься у так званих спеціальних видах літератури: стандартах, описах винаходів і патентів тощо. До джерел вторинної інформації відносять бібліографічні джерела — покажчики, списки, огляди літератури, бібліотечні каталоги. Бібліографічні джерела не дають безпосередньої інформації щодо суті питання, теми, але вказують документальне джерело, де ця інформація міститься. Цілеспрямовано підібрані фонди документальних і бібліографічних джерел мають бібліотеки, служби наукової інформації, архіви, музеї.