Лекція 1 Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності

2. Моделі корпоративної соціальної відповідальності

Активний процес зародження різноманітних моделей корпоративної соціальної відповідальності та її імплементації у світову бізнес-практику припадає на кінець ХІХ - початок ХХ століття. Це пов’язане з рядом причин, основними серед яких є такі: 1) загострення соціально-трудових відносин, які формувалися виключно на користь роботодавців; 2) злам соціальних, культурних, моральних опор, традицій та звичаїв, які упродовж багатьох століть цементували розвиток суспільства; 3) необхідність виправдовування діяльності великого корпоративного сектору в очах громадськості.

У світовій практиці склалося декілька моделей корпоративної соціальної відповідальності, кожна з яких відтворює суспільно-економічний уклад відповідних країн. Кожна країна має свої особливості щодо застосування принципів та моделей соціальної відповідальності бізнесу.

Теоретичне обґрунтування і практика корпоративної соціальної відповідальності історично розпочиналися в США з середини минулого століття, тож американська модель корпоративної соціальної відповідальності сформувалася першою. Для американської моделі характерно те, що через природу американського підприємництва, яке ґрунтується на максимальній свободі суб'єктів господарювання, багато сфер суспільства залишається до сьогодні саморегульованими. Так, трудові відносини працівник – роботодавець значною мірою є предметом двостороннього договору. Право американців на охорону здоров'я здійснюється через добровільне медичне страхування. Державне регулювання у цих сферах торкається лише базисних невід'ємних прав членів суспільства. Відповідно, усі ініціативи у сфері соціальної відповідальності бізнесу є для корпорацій добровільними за природою. США виробили численні механізми участі бізнесу у соціальній підтримці суспільства: діє безліч корпоративних фондів, спрямованих на вирішення різних соціальних проблем за рахунок бізнесу. Американський бізнес зацікавлений державою у добровільних внесках в освіту, пенсійні та страхові схеми для персоналу та інші соціально значущі програми.

У Західній Європі практика корпоративної соціальної відповідальності набула системного розвитку на континентальному рівні у середині 90-х років минулого століття з появою Європейського руху підприємців за соціальну консолідацію (EBNSC), започаткованого за ініціативи Європейської комісії. На відміну від США, європейські корпорації більш схильні до нормування своєї відповідальності перед суспільством. Європейська (континентальна) модель соціальної відповідальності бізнесу, як правило, регулюється нормами, стандартами та законами відповідних держав, тому що більшість соціальних проблем відносяться європейськими компаніями до сфери етичної відповідальності. У багатьох країнах Європи законодавчо закріплено обов'язкове медичне страхування та охорона здоров я працівників, пенсійне регулювання та ряд інших соціально значущих питань. На становлення та розвиток Європейської моделі корпоративної соціальної відповідальності значний вплив справив надзвичайний саміт Європейського Союзу (ЄС) з проблем зайнятості, економічних реформ і соціальної згуртованості (березень 2000 р., Ліссабон). На цьому саміті глави держав і урядів 15 країн ЄС прийняли Спеціальне звернення з питань корпоративної соціальної відповідальності, у якому, зокрема, зазначалося, що розширення соціальної відповідальності бізнесу є перспективним елементом економічних і соціальних реформ, а результатом його має стати створення додаткових робочих місць та підвищення конкурентоздатності компаній.

Британська модель соціальної відповідальності бізнесу поєднує у собі елементи американської та континентальної моделей. Принциповим її моментом є яскраво виражена активність самого бізнесу в утворенні проектів у сфері соціальної відповідальності, що по своїй суті повністю відповідає принципу добровільності. Загальною рисою цієї моделі є, перш за все, активна підтримка бізнесу з боку держави і добре розроблена система заходів соціального забезпечення та охорони здоров’я. У Великій Британії ініціатором прояву соціальної відповідальності з боку підприємницьких структур виступають здебільшого урядові структури. Останнім доручена і координація зусиль щодо впровадження соціальної відповідальності у практику. Участь влади у розвитку соціальної відповідальності бізнесу виявляється у налагоджені партнерства із власниками підприємств, які беруть участь у фінансуванні проектів, стимулюванні учасників, просуванні ініціатив щодо відповідності національних стандартів до міжнародних. Про увагу до соціальної відповідальності бізнесу у Великій Британії свідчить той факт, що в Уряді створено посаду Міністра з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). У цілому процес розвитку британської моделі корпоративної соціальної відповідальності носить поступальний характер. Найбільш важливою подією стало скликання найбільшої асоціації для ініціатив у сфері КСВ -"Бізнес у громадськості", яка стимулювала створення державно-приватних партнерств, завдяки чому влада разом із приватними підприємствами займалася вирішенням найгостріших соціальних проблем.  

Стосовно канадської  моделі корпоративної соціальної відповідальності слід зазначити, що велика кількість організацій Канади співробітничає з Національним інститутом якості, який впроваджує спеціальний стандарт, який має назву «Модель удосконалення якості і здорового робочого місця». Канадська модель корпоративної соціальної відповідальності увібрала у себе кращі елементи американських і європейських моделей та досягнення провідних компаній цієї країни. Компаніям, які за показниками, що розроблені канадськими фахівцями, досягли найкращих результатів у впровадженні корпоративної соціальної відповідальності і в яких ці показники мають позитивну тенденцію упродовж останніх трьох-п‘яти років, вручається спеціальна премія. Канадська модель удосконалення якості і здорового робочого місця заснована на наступних чотирьох складових: 1) найм працівників за вибором. Пошук і добір нових співробітників передбачає обґрунтування цінності організації, у яку вони запрошуються. При цьому важливо не лише знайти і запросити компетентних фахівців ззовні, а й зберегти власних добре підготовлених працівників; 2) корпоративна соціальна відповідальність. Формування сприятливого іміджу, залучення інвестицій потребує опису цінностей організацій і її соціально-відповідальних дій. Здорове робоче місце розглядається як критично важлива складова портрету компанії; 3) створення і прирощення вартості. Ця складова стійкого розвитку розглядається у контексті наявності здорових робочих місць, турботи про стан здоров’я працівників, їх розвиток; 4) нова економіка. Діяльність, що спрямована на гуманізацію праці, створення безпечних умов роботи, активізацію трудової діяльності, слугує важливою характеристикою загального стану діяльності організації, встановлення нової, досконалої економіки.

Соціальна відповідальність корпорацій в Японії підтримується культурними традиціями. Японська модель корпоративної соціальної відповідальності передбачає соціальну згуртованість на рівні компанії й ділову згуртованість на рівні індустріальної групи. Для японської моделі характерна активна роль держави, яка тривалий час брала участь в стратегічному плануванні. Управління бізнесом орієнтоване не лише на отримання прибутку, а має базуватися на вірному розумінні буття, суспільства і довкілля, усвідомленні відповідальності перед суспільством і прагненні до прогресу цивілізації в цілому. Для Японії характерне сприйняття підприємства як «виробничої родини». Працівник вважається членом такої родини, а це означає, що його відповідальність і права значно ширші звичайних трудових обов’язків. Водночас, корпорація підтримує його на всьому життєвому шляху: у придбанні житла, при народженні дітей, їх навчанні, при виході на пенсію тощо.