Тема 3. Якість товарів

3. Методи визначення показників якості

Ці  методи  підрозділяють  на  органолептичний,  інструментальний, експертний, соціологічний і змішаний.

Рис. 3.2. Методи визначення показників якості

При  органолептичному  методі  визначення  значень  показників  якості товарів проводять за допомогою органів чуття: зору, нюху, дотику, слуху і так далі. Перевагами цього методу є простота і швидкість виконання.

Органолептичний метод застосовують при оцінці зовнішнього вигляду і дефектів виробу.

Для деяких товарів цей метод визначення  значень показників є єдино можливим,  наприклад  при  оцінці  запаху  парфюмерно-косметичних  товарів.

Проте  оцінка  показників  за  допомогою  органів  чуття  в  значній  мірі суб'єктивна і не виражається безпосередньо кількісними показниками.

Для  кількісної  оцінки  значень  показників  використовують  бальну систему.  Кожен  показник  при  цьому  оцінюють  умовним  числом  балів  за ступенем  оцінки.  Зазвичай  застосовують  чотири  ступені  оцінки  –  відмінно, добре,  задовільно  і  погано.  Кількість  балів  по  ступеню  оцінки  може  бути різним.  На  практиці  широко  застосовують  співвідношення  3:2:1:0  (3  – відмінно, 2 – добре, 1 – задовільно і 0 – погано) або 4:2:1:0 (4 – відмінно, 2 – добре і так далі). Інтервал оцінки може дробитися з точністю до 0,1 балу.

Інструментальний  (лабораторний)  метод  –  визначення  показників товарів  за  допомогою  приладів,  апаратів  і  реактивів.  Цим  методом визначають  хімічний  склад,  будову,  стійкість  товару  до  дії  кислот,  лугів  і інших речовин, а також такі показники, як щільність, температура плавлення, міцність  на  розрив,  стирання  і  так  далі.  Цей  метод  об'єктивніший, відрізняється  точністю  показників,  але  складніше  органолептичного  і  іноді вимагає значної витрати часу і руйнування продукції.

Експертний  метод  визначення  показників  заснований  на  групі висококваліфікованих  фахівців  (експертів),  що  складається  з  товарознавців, дизайнерів,  дегустаторів  і  ін.  Його  широко  використовують  при  оцінці  в балах  показників  художньо-декоративного  рівня  продукції,  визначенні  номенклатури показників для оцінки рівня якості і значущості (ваговитості) окремої властивості в загальній оцінці рівня якості.

Соціологічний метод заснований на зборі і аналізі думок споживачів за наслідками анкетного опиту, конференцій, нарад, виставок-продажів і інших форм виявлення відгуків споживачів на товари.

Змішаний  метод  дозволяє  у  ряді  випадків  найповніше  визначити показники  товарів.  Наприклад,  при  оцінці  якості  жирів  такі  показники,  як смак  і  запах,  визначають  органолептичним,  температура  плавлення  і кислотність жиру – інструментальним методом.

Методи оцінки рівня якості. 

Для кількісної оцінки якості продукції використовують визначальний та інтегральний показники якості. 

Під  визначальним  розуміють  показник,  за  яким  оцінюють  якість продукції. Визначальний показник якості продукції використовують під час експертного  методу  оцінювання  якості  продукції.  Потрібно  встановити номенклатуру  показників,  за  якими  оцінюється  якість  конкурентної продукції,  та  шкалу  можливих  оцінок  кожного  показника.  Визначальний показник  якості  знаходять  наступним  чином:  експерти  оцінюють  у  балах кожний показник якості. Після цього середнє арифметичне значення оцінки кожного  показника  помножують  на  коефіцієнт  вагомості  і  підсумовують добутки.

Інтегральний  показник  якості  продукції  характеризує  відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації чи споживання продукції (е) до сумарних витрат на її виготовлення (3с) і експлуатацію чи споживання (3е).

Для  харчових  продуктів  визначити  цей  показник  важко  тому,  що  не завжди кількісно можливо виміряти корисний ефект при їх споживанні.

Нормативно-технічна  документація  встановлює  регламентовані, номінальні, граничні та оптимальні значення показників якості продукції.

Регламентоване  значення  показника  якості  продукції  –  це  таке значення,  яке  встановлюють  нормативними  документами  (наприклад, титрована кислотність молока питного пастеризованого, пряженого не більш ніж 21 0 Т,  молока питного ультрапастеризованого, стерилізованого не більш ніж 20 0 Т).

Номінальне  значення  показника  якості  продукції  є  таким,  відносно якого відраховують допустиме відхилення.

Граничне  значення  показника  якості  продукції  –  це  найбільше  або найменше  регламентоване  значення  показника  якості  продукції.  Граничні значення можуть  бути:  максимальними (наприклад, "масова частка води" у борошні, крупах – не більше 15%); мінімальними (наприклад, маса солоних огірків від загальної маси огірків з розсолом – не менше 55%); мінімально і  максимально допустимими (наприклад, вміст солі у слабосолоних оселедцях не менше 7 і не більше 10%).

Оптимальне  значення  показника  якості  продукції  є таке, за якого досягається або найбільший ефект від експлуатації чи споживання  продукції  за  заданих  витрат  на  її  створення,  експлуатацію  чи споживання,  або  заданий  ефект  за  найменших  витрат,  або  найбільше відношення ефекту до витрат.

У  порівняльній  оцінці  якості  товару  використовують  базові показники,  які  характеризують  якість  продукції,  взятої  за  еталон.

Відношення  показника  якості  до  відповідного  базового  показника характеризує  відносний  показник  якості  товару.  Проте  порівняння  якості товару  з  потребами  на  цей  товар  не  завжди  є  можливим,  оскільки  потреби суспільства  постійно  зростають.  Тому  оцінюють  не  просто  якість  товару, а рівень якості продукції.     

Рівень  якості  продукції  –  це  відносна характеристика  якості  продукції,  яка  ґрунтується  на  порівнянні  значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників. Рівень якості (Ря) визначають за формулою:

                             Р я  = Q / Qо

де Qо, Q  – відповідні кількісні значення показника якості оцінюваного  зразка і базового показника.

Для  розрахунку  рівня  якості  продукції  застосовують  диференційний, комплексний і змішаний методи.

При диференційному методі якість продукції оцінюють порівнянням одиничних  показників  якості  досліджуваного  зразка  з  одиничними показниками  еталонного  зразка.  У  даному  випадку  визначають,  за  якими показниками  продукт  відповідає  еталону,  а  за  якими  ні.  Недоліком диференціального  методу  оцінки  рівня  якості  товару  є  неможливість порівняння окремих показників між собою, оскільки вони виражені у різних одиницях  (балах,  %  та  ін.),  отже  не  можна  отримати  один  цифровий показник.

Комплексний  метод  оцінки  рівня  якості  продукції  позбавлений  цих недоліків.  Ним  користуються  при  оцінці  рівня  якості  харчових  продуктів, коли  показники  якості  визначаються  органолептичним  методом  і виражаються балами. 

Комплексний  метод  застосовують  для  характеристики  рівня  якості продукції одним узагальненим показником, який є функцією від одиничних показників якості.

Змішаний  метод  оцінки  рівня  якості  продукції  є  сполученням диференціальних і комплексних (групових) показників якості.