Тема 6. Кодування товарів

2. Системи штрихового кодування

Штрихове кодування – це система автоматичної ідентифікації об'єктів кодування.

Основним об'єктом штрихового кодування є товар. Конкретні одиниці товару мають певні характеристики (розмір, масу, ціну, якість), завдяки яким один товар відрізняється від іншого, і тому повинні  мати різні коди.

Штриховий код не класифікує товар, а ідентифікує його так, щоб будь-який інший товар, що реалізується на міжнародному ринку, не міг мати такий же код.

Штрихове кодування найбільш широко використовується при виробництві  й  реалізації  товарів,  що  дозволяє  автоматизувати  облік  у виробництві, на складах сировини і готової продукції, в оптових і роздрібних торговельних  підприємствах,  тобто  скрізь,  де  необхідна  повна  і  точна інформація про переміщення матеріальних цінностей.

Використання шрихового коду забезпечує  оптимізацію таких процесів:

виробникам  –  облік  кількості  виробленої  продукції,  її  сортування  і розміщення в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік товарних запасів; формування товарних партій при виконанні замовлень;

оптовим посередникам  –  приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; відвантаження в роздрібну торговельну мережу;

транспортним організаціям – швидке і безпомилкове приймання та відвантаження товарів;

роздрібній  торгівлі  –  приймання  товарів  за  кількістю  й асортиментом;  оптимальне  розміщення  товарів  у  складі;  облік  і  контроль товарних  запасів  у  магазинах;  контроль  за  збереженням  товарів;

забезпечення ритмічного поповнення запасів товарів по мірі їх реалізації.

У рамках системи  ЕАN  розроблено  й  активно  використовується  в багатьох країнах світу стандарт електронного обміну даними (ЕАNСОМ).

Система ЕАN універсальна і тому може застосовуватися на будь-якому етапі ланцюжка „виробник  –  оптова  ланка  –  підприємство  роздрібної торгівлі".

Коди ЕАN можуть бути 8-розрядними (для товарів  невеликого розміру), 13-розрядними (для більшості товарів) і 14-розрядними (тільки для транспортної  тари). Всі вони являють  собою  комбінації  штрихів  і  пробілів  різної ширини. При цьому найвужчий штрих або пробіл береться за одиницю товщини – модуль. Інші штрихи і пробіли за шириною дорівнюють  двом  і трьом  модулям. Кожна цифра коду ЕАN являє собою комбінацію двох штрихів і двох пробілів. Перші 2–3 цифри, так званий національний префікс, означають країну, де знаходиться організація, що зареєструвала виробника та його товар, і присвоюються Асоціацією ЕАN.

Наступні  3–5  цифр  –  код  виробника,  який  видається  конкретній організації-виробнику національним органом з ідентифікації.

Наступні  3–5  цифр  кодів  ЕАN–8  і  ЕАN–13  –  це  інформація,  що присвоюється товару організацією-виробником або продавцем самостійно у вигляді реєстраційного номера в межах свого підприємства. У даних цифрах виробник може закодувати необхідні для ідентифікації відомості про товар.

Будь-які  зміни,  що  вносяться  в  товар  і  викликають  його  зміну, вимагають  перекодування  і  встановлення  нового  штрихового  коду.  Тільки зміна вартості товару не призводить до зміни штрихового коду.

Остання цифра штрихового коду – контрольна, яка дозволяє перевірити правильність  зчитування  штрихового  коду  сканером.  На  початку  і  на  кінці штрихового  коду  знаходяться  крайні  подовжені  штрихи, які вказують на початок  і  кінець  зчитування  коду.  В  центрі  штрихового  коду  є  центральні видовжені штрихи, які полегшують візуальну перевірку повноти запису коду.

Штриховий  код  наноситься  на  транспортну  або  споживчу  тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюються на упаковку чи тару.

Існують певні правила розміщення штрихових кодів на  упаковці товару:

кожен товар має тільки один код ЕАN, який повинен знаходитись на зворотній стороні упаковки  (лицьовою  стороною  вважається  та  сторона, де розміщена назва товару) в правому нижньому куті. Якщо цього зробити не можна, то штриховий код може розміщатися на лицьовій стороні;

код повинен бути розміщений тільки вертикально;

код повинен мати темний колір;

знаходиться код тільки на світлому фоні;

штриховий код не повинен бути там, де вже є інші елементи маркування;

штриховий код має певні розміри.

Використання штрихового коду не збільшує витрати часу на виробництво товару і не підвищує його вартість.