Тема 6. Еклектика, неокласицизм та модерн у формуванні архітектурного середовища. Початок епохи дизайну

1. Модерн

Стиль модерн сформувався понад сто років тому. Сталося це відразу в декількох європейських країнах: Англії, Франції, Німеччини та інших – звідси плутанина з найменуваннями (тіффані в США, ліберті в Італії, ялинковий стиль в Швейцарії й ар-нуво у Франції).

Архітектуру модерна відрізняє відмова від класичних ліній і кутів на користь більш декоративним (необарочним, неоготичним) лініям з одночасним використанням нових матеріалів, таких як метал, бетон, залізобетону, скла.

Нові матеріали і технології дозволили підвищити поверховість будівель, збільшити масштаб арок і вікон (вітрин). Яскравим «харизматичним прикладом модерну» називають металеву Ейфелеву вежу в Парижі (1889 рік), висота якої досягла 324 метрів.

На відміну від пізньої архітектури, модерн зберігає інтерес до декору, який виражається в плитковому облицюванні (майолікові панно) і кованих металоконструкціях.

Стиль модерн приділяє велику увагу комфорту, забезпечуючи будівлі ліфтами та системами центрального опалення. Він відповідав запитам масового, індустріального суспільства. У цьому стилі будувалися не тільки церкви і житлові будинки, але також вокзали, мости і промислові павільйони (рис. 6.1-6.4).

Рисунок 6.1 – Модерн. Дом Бальо. Барселона, Іспанія. Архітектор: Антоніо Гауді

Рисунок 6.2 – Першим визнаним архітектурним об'єктом в стилі модерн, вважається готель Тассель, побудований за проектом Віктора Орта в Бельгії, Брюссель

Рисунок 6.3 – Модерн. Будинок братів Єлісеєвих, Санкт-Петербург, Росія (1903 р.).

Арх. – Г. В. Барановський

Рисунок 6.4 – Модерн. Національний академічний театр опери і балету України ім. Т. Г. Шевченка, Київ, Україна

Інтер'єр в стилі модерн відрізнявся художньою єдністю декору і обстановки, особливою узгодженістю всіх деталей. Основний елемент стилю модерн в інтер'єрі – асиметричні лінії, що химерно згинаються. Стіни прикрашали візерунками з рослинними орнаментами, часто використовували барвисті паперові шпалери. Стелі декорували плоскорельєфною гіпсової пластикою, витонченість якої підкреслювали світильники зі скляними абажурами в формі чаші квітки.

Стиль модерн в інтер'єрі будинку торкався всіх приміщень: від парадних до сантехнічних. Модерн в інтер'єрі ванних кімнат знайшов вираз в тепер уже звичному для нас наборі предметів, таких як умивальник, ванна, унітаз, біде. Була проведена каналізація, водопровід з гарячою і холодною водою. Суттєвій модернізації піддалася і кухня. З появою покритих блискучою емаллю газових плит і елегантних електричних приладів вона стала естетично значущою частиною будинку (рис. 6.5, 6.6).

Рисунок 6.5 – Модерн. Фрагмент інтер’єру готелю Тассель

Рисунок 6.6 – Модерн. Фрагмент інтер’єру готелю Тассель

Із зародженням стилю модерн, який прагнув до єдності та самостійності в художніх рішеннях матеріального побутового середовища, у меблях стали вестися пошуки нових конструктивних форм і фактурно-колірної виразності матеріалу. Форми меблів змінювалися від вигадливо вигнутих, часом асиметричних, до строгих, раціонально узагальнених.

У цілому меблі модерну стають менш громіздкими, поступово зникають великі корпусні вироби, проте починають застосовуватися стінні шафи та ніші.

Нерідко риси властиві модерну сполучалися у меблях з національно- романтичними мотивами та тенденціями неокласицизму (рис. 6.7).

Рисунок 6.7 – Зразки меблевих виробів в стилі модерн:

а, в – стільці; б – диван; г – софа; ґ – світильник; д – дзеркало; е – крісло; є – столик; ж – торшер; з – канапа; и – табурет із червоного дерева; і – шафа – приклад декоративної лінії модерну; ї – стілець