Тема 6. Еклектика, неокласицизм та модерн у формуванні архітектурного середовища. Початок епохи дизайну

4. Модернізм

Модерна архітектура або архітектура модернізму – термін, що узагальнює в собі декілька течій, стилів в архітектурі, які виникли у XX столітті та намагалися привнести в архітектуру риси стрімкого технологічного розвитку. Модернізм може вважатися також самостійним архітектурним стилем.

Модернізм в архітектурі повноцінно виник у світі одразу після Першої світової війни. Катаклізми та стрімкий технічний прогрес спровокували архітекторів думати та будувати кардинально по-іншому. Основний принцип модернізму – форма прямує за функцією, результат стильного і красивого дизайну повинен служити меті споруди. Тобто такі будинки мали стриманий декор, але були максимально зручні для мешканців. Ця архітектура характеризується простими формами, але якісними і довговічними матеріалами. Такі будинки отримали комфортне планування і часто були обладнані найсучаснішою технікою. В більшості випадків ці будинки оточені зеленими насадженнями, що з одного боку давало відчуття особистого простору, з іншого – корисно для здоров’я.

Характерним прикладом модернізму в архітектурі є вілла «Савой» у Франції, спроектована архітектором Ле Корбюзьє (рис. 6.16).

Рисунок 6.16 – Модернізм, функціоналізм. Вілла Савой. Франція, 1931 р.