Тема 4. Біоетика і динаміка наукового пізнання.

2. Біосоціальна і біополітична складові коеволюційного конфлікту науково-технологічного розвитку 

Якщо злиття наукового знання та його технологічного використання в біоетиці оцінюється з точки зору відповідності системі загальнолюдських цінностей, то в ході так званої коммодифікації наукового знання такий самий ефект отримує грошове вираження; «усі види наукової діяльності і її результати інтерпретуються та оцінюються на підґрунті економічних критеріїв [25]», тобто прибутковості або збитковості. Для біоетики вищий пріоритет має ризик, що виникає з науково-технологічного розвитку; для економіки те саме значення має вигода, що нерозривно пов’язана з ризиком. У рамках коммодифікації первинною є вигода (саме вигода, не благо, оскільки останнє не співпадає з вигодою).

Коммодифікація каталізує зміну «аксіологічного контексту», процес заміни сталої системи цінностей. Таким чином, система цінностей-критеріїв ризику/блага підміняється системою критеріїв економічної вигоди/ збитковості в зоні коеволюційної кризи, коли рівень ризику вже досяг критичного, тобто екзистенційного рівня, і нормативи попереджувальної науки не в змозі забезпечити прийнятний сценарій вирішення проблеми. У цій ситуації базисна цінність біоетичних нормативів (збереження носія розуму) і біоекономіки (вигода) виявляються тотожними.

Економічні запити біотехнологічних і біомедичних агентів ринку використовують (біо) технонауку й біотехнологію як способи переформатування соціального та ринкового контексту в свою користь, тобто як політичні інструменти, «молекулярна біополітика».

Конфігурацію постакадемічної (технауки) у межах еволюційної стратегії техногенної цивілізації визначає декілька ментальних установок інтенцій її безпосереднього пращура – Західної (Трансатлантичної, WEIRD) цивілізації. Із початкового та інваріантного для цього цивілізаційного типу індивідуалізму (вільної волі) розвинулися: 1) категоричне неприйняття та побоювання зовнішнього неконтрольованого втручання суб’єкта у власну природу (маніпулювання); 2) установка на повне звільнення власного екзистенціального проєкту (соціального статусу й соціальної ролі) від підпорядкування або обмеження з боку своєї біологічної конституції, передусім – «генів», прагнення будувати свою історію життя виключно як результат вільного особового самовизначення [6]. Ситуативна синергія або антагонізм цих інтенцій і визначили баланс впливів коммодифікації та біоетики на науково-технологічний розвиток (як приклад, див. аналіз соціально-правової бази трансплантології в ЄС [3]). Експлуатація описаних інтенцій бізнесом і зацікавленість фундаментальної науки в інвестиціях створили сприятливу соціополітичну нішу для формування основного тренду коммодифікації наукових досліджень. Цим трендом стала персоналізована медицина, що зорієнтована на забезпечення індивідуальних екзистенційних проєктів. Ця загальна тенденція в перспективі ініціює й каталізує те, що практично самовдосконалило людину і процес, глобального конструювання людинорозмірних екологічних систем, як локальних, так і глобальних (до біосфери включно).