Тема 6. Екогуманізм та біобезпека: динаміка проблем.

4. Феномен біобезпеки

В умовах стрімкого наростання викликів сучасності на порядку денному людства все більше актуалізуються питання безпеки, серед яких біобезпека посідає чи не найважливіше місце поряд з питаннями ядерної, військової, екологічної, кліматичної, продовольчої безпеки тощо.

Біобезпека – це одна з визначальних складових глобальної безпеки, яка особливо актуалізувалася в другій половині ХХ століття як наслідок стрімкого розвитку наук про життя, біотехнологій, глобалізаційних процесів, коли стрімко зросли темпи й обсяги міжнародної торгівлі, у тому числі й природними (живими) ресурсами, збільшилася мобільність населення планети та проникність кордонів і, водночас, зазнали суттєвих змін традиційні форми природокористування. Відбувається стрімке розширення кіл, всередині яких, за образним висловом французького філософа Едгара Морена, живе людина і частиною яких вона є. Вони охоплюють її особистий простір і соціальний простір, Біосферу та Космос.

В Законі України від 31 травня 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», біологічна безпека визначається як стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому й майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об’єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України визначає біобезпеку як «попередження, зменшення та елімінація впливу небезпечних біологічних чинників (агентів) на людей, тварин, рослин та на навколишнє середовище».

Натомість більш універсальний підхід веде до визначення біологічної безпеки як збереження живими організмами своєї біологічної сутності, біологічних якостей, системоутворюючих зв’язків і характеристик, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результаті: 

– впровадження чужорідних форм життя в сформовану екосистему; 

– введення чужих вірусних або трансгенних генів чи пріонів; 

– бактеріального забруднення їжі; 

– впливу генної терапії або інженерії або вірусів на органи та тканини; 

– забруднення природних ресурсів (води, ґрунту) тощо. 

Тут біобезпека розглядається як сукупний термін для означення всього спектра проблемних галузей її забезпечення.