2. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ РАДІОБІОЛОГІЇ

5. Радіометрія і дозиметрія іонізуючих випромінювань.

Уранова руда та інші користі копалини, мінеральні добрива, створені на їх основі, будівельні матеріали, зрештою, грунт, рослини, тварини, вода, повітря та інші живі і неживі об’єкти навколишнього середовища містять природні радіоактивні ізотопи, а внаслідок радіоактивного забруднення можуть містити певну кількість і штучних радіоактивних ізотопів. Оцінка їх вмісту, тобто рівня радіоактивності, здійснюється за допомогою різних методів радіометрії.

Радіометрія – це сукупність прийомів і методів визначення активності і концентрації радіоактивних ізотопів, а також типів їх випромінювань у джерелах іонізуючої радіації  і пробах об’єктів навколишнього середовища.

Головним завданням радіометрії є кількісна оцінка радіоактивності зразка, тобто визначення числа радіоактивних перетворень атомів, чи атомних розпадів, за одиницю часу.

Радіоактивна речовина або матеріал, що містить її, створює навколо себе певне поле радіоактивності, яке формує дозу опромінення різних об’єктів, в тому числі і живих організмів. Дозиметрія – це оцінка інтенсивності полів іонізуючих випромінювань в об’єктах навколишнього середовища, що утворюються джерелами радіоактивності. Основним завданням дозиметрії в радіобіології є визначення величини дози іонізуючого випромінювання у середовищі і в живому організмі, що утворюється внаслідок його взаємодії з речовинами тканин за певний час як при зовнішній дії, коли джерело радіоактивності знаходиться поза організмом, так і при внутрішньому, коли радіоактивна речовина надходить всередину організму.