3. ДЖЕРЕЛА РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

6. Вміст природних радіонуклідів у навколишньому природному середовищі

Вміст радіонуклідів у земній корі і, відповідно, воді варіює у дуже широких межах, що визначається, головним чином, їх вмістом у земних породах. Осадкові породи – глини, вапняки, вугілля, як правило, слаборадіоактивні. Виверженні гірські породи – граніти, базальти  містять значно більші кількості радіоактивних елементів. Дуже багаті на торій і радій так звані монацитові піски, основу яких складає мінерал монацит – фосфати рідко земельних елементів переважно церієвої групи. Відомі і радіоактивні водні джерела.

Природні радіонукліди ділять також на легкі та важкі. У групу важких природних радіонуклідів виділяють у зв’язку з високою радіотоксичністю  нукліди радіоактивних родин – радіоактивні елементи і ізотопи  атомною масою більше 200. Решта віднесена до легких природних радіонуклідів. Вміст найбільш значимих з них у грунтах, рослинах і організмі тварин наведено на.

Масова кількість природних радіоактивних елементів, як і радіоактивних ізотопів звичайних елементів, у земній корі, а, відповідно, у воді, рослинах, тваринах, дуже мала. Так, вміст у грунтах радію складає 1–13^.10^–11%, урану – 2,6–4^.10^–4%, торію – 5–12^.10^–4%. Невелика і кількість радіоактивних ізотопів стабільних елементів. Так, вміст у грунті ¹⁴С варіює в межах 1–30^.10^–9%, ⁴⁰К – 1–5^.10^–4%. Вміст ³Н у воді складає приблизно 10^–18 частку по відношенню до водню.