10.1. ЗАСТОСУВАННЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ ТА ІНШИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ЧАСТИНА 1

1. Радіаційна техніка, що використовується в радіаційно-біологічних технологіях

Довгий час єдиними джерелами іонізуючої радіації були малопотужні рентгенівські апарати і дуже дорогі препарати радію. Це га­льмувало широке застосування випромінювань в народному господарст­ві. Але з 50-х років почалося масове виробництво штучних радіоактивних ізо­топів, що зумовило появу порівняно недорогих джерел радіації високих енергій. І хоча зараз в прикладній радіобіології викорис­товуються рентгенівське, γ-, β-, електронне і нейтронне ви­промінювання, найбільш широке застосування знайшло γ-випромінювання на основі штучних радіоактивних ізотопів ⁶⁰Со і ¹³⁷Сs, а також електронне випромінюван­ня прискорювачів. Широкому застосуванню перших сприяють такі характеристики: тривалі періоди піврозпаду (відпо­відно, 5,3 та 30 років), висока проникаюча здатність випроміню­вань, відсутність наведеної радіоактивності у опромінених об'єк­тів, можливість створення джерел будь-якої питомої активності від часток до тисяч кюрі на грам (до 10¹⁴ Бк/г) і сприятливі з тех­нологічної точки зору властивості джерел, які дають змогу довго експлуатувати їх в автономних установках різного типу за мі­німальних витрат енергії.

Саме з їх використанням створені установки різних типів, які дають змогу опромінювати найрізноманітніші об'єкти в малих і великих дозах. Крім того, вико­ристовуються джерела випромінювання ядерних реакто­рів – так звані радіаційні контури реакторів, але частіше їх частково або повністю відпрацьовані тепловиділяючі елементи  (твели) – вузли реактора, які містять ядерне паливо.

Основні вимоги, які ставляться до джерел випромінювань, що використовуються як в народному господарстві, так і в інших сфе­рах їх застосування, такі: забезпечення певної поглинутої дози в межах необхідної точності; рівномірне одержання заданої дози по всьому об'ємові; відсутність реак­цій, що можуть призвести до появи в об’єкті опромінення наведеної радіоактивності; забезпечення умов радіаційної безпеки і окупність собівар­тості технології (порівняльна дешевизна використовуваних матеріа­лів, невисока енергоємність).

Таким вимогам відповідають серійні установки, які виробляються в Росії: експериментальні – МРХ-гамма-25М, РХ-гамма-30, „Исследователь”, дослідно-промислові і ви­робничі установки "Стерилизатор", "Стебель", "Генетик", промисло­ві установки "Колос", "Стимулятор", "Універсал”, "Гамма-панорама".