ТЕМА 8. Устаткування для пралень та хімчисток при готелях

5. Технологія хімічного чищення. Призначення, класифікація, принцип дії устаткування для хімічного чищення.

4 Технологія хімічного чищення. Призначення, класифікація, принцип дії устаткування для хімічного чищення

4.1 Процес хімічного чищення Хімічне чищення полягає в складній фізико-хімічній і механічній дії на забруднений одяг. 

 Плями утримуються на тканинах завдяки адсорбції (на поверхні волокна), дифузії (усередині волокна), електризації волокон і хімічного з'єднання з волокном. 

У процесі хімічного чищення відбувається:

 - екстрагування забруднення розчинником при знежиренні; 

- миюча дія поверхнево-активних речовин (ПАР) (за наявності); 

- механічна дія за рахунок тертя частин одягу між собою і об стінки внутрішнього барабана машини хімічного чищення. 

Найпоширенішим методом хімічного чищення поки залишається традиційне «сухе» чищення з використанням перхлоретілену (ПХЕ). ПХЕ – є вуглеводневим розчинником, галогеновим. Більше 90% хімчисток використовують перхлоретілен. Він розчиняє жир, а разом з ним виводить з виробу і бруд, ефективне і дуже швидке очищення виробів від забруднень, особливо жиро-масляного походження;усадка виробів незначна. 

Недоліки: не виводить плями цукру, солі, фруктових соків, пива і білкових речовин, а також виникають складнощі при виведенні застарілих забруднень. При чищенні з використанням ПХЕ застосовують спеціальні добавки - підсилювачі хімічного чищення, а також масла, жируючі, пом'якшувальні засоби і просочення. 

Рідко використовується уайт-спірит, його розчинювальна здатність менше ніж у перхлоретілена, але деякі речі можна обробляти тільки в цьому розчиннику, зокрема дубльовані клейові матеріали, шкіряні речі і дублянки. 

Уайт-спірит добре розчиняє жири, бджолиний віск, риб'ячий жир, потожирові виділення людини, масла (окрім касторової олії і масел, що окиснювалися), змащувальні масла, дьоготь, ваксу, парафін тощо, не розчиняє фенольно-формальдегідні смоли, природний жир на шерстяному волокні, не змінює забарвлення волокнистих матеріалів, не руйнує пластмасову фурнітуру, не розчиняє клейові складові, менш токсичний, ніж інші розчинники. 

Але вибухово- і пожежонебезпечний. 

Раніше користувалися фреоном, зараз не використовують за екологічних міркувань. 

Чищення з використанням гідрокарбона – не так псує тканини, як хімчистка і прання, які зношують волокна, тому рано чи пізно завдають шкоди виробу. Даний вид чищення більш екологічний, але слабкіше, ніж перхлоретілен, тому майже не використовується. 

Чищення у вуглеводневих розчинниках не так давно прийшло на зміну чищенню в середовищі фреону R-113. Даний вид обробки дорогий як устаткування так і самого розчинника, у використовуванні якого існує значна кількість обмежуючих умов. Вуглеводневі розчинники особливо показані для обробки виробів шкіряного асортименту, особливо дорогих виробів хутряного асортименту. Green earth має перевагу - повна відсутність запаху, препарат на силіконовій основі. Зріджений СО2. Миюча здатність зрідженого СО2 обмежена, що вимагає використовування в машині хімчистки підсилювачів. 

Технологічний процес обробки одягу включає десять основних операцій. 

1. Прийом виробів в хімічну чистку за документами. 

2. Первинне сортування одягу, включає наступні операції: сортування за ступенем забруднення, кольором, складом волокон, видом обробки; комплектування партій з однорідними властивостями. Величина партій визначається завантажувальною масою мийного барабана машини хімічного чищення, пральної машини. Завантажувальна маса - маса одягу (білизни), що одноразово завантажується в машину хімічної чистки (пральну, центрифугу тощо). 

3. Підготовка одягу до обробки в машині хімічної чистки. Перед обробкою одягу в машині хімічного чищення його попередньо зачищають. Зачистці піддають найбільш забруднені місця одягу: низ підкладки, борта, коміри, кишені пальто і плащів, манжети штанів і т. п., видаляють плями, які в процесі миття і сушіння в машині можуть закріпитися і стати важковидаляємими. Зачистку виконують вручну або механічною щіткою. Плями видаляють на столі або в шафі для виведення плям спеціальними засобами.

 4. Миття, віджим та сушіння одягу в машині хімічного чищення (знежирення) - основна технологічна операція. Підібрані партії одягу завантажують в мийний барабан машини відповідно до інструкції з її експлуатації. Миють одяг в органічному розчиннику. За бажанням замовника може бути виконана спеціальна обробка виробу: апретування, антистатична і бактерицидна обробка.

 5. Видалення водорозчинних плям, що залишилися після мийки одягу в органічному розчиннику. Після обробки в машині хімічного чищення одяг ретельно оглядають і виявляють забруднення, які органічним розчинником не видалити. Їх видаляють вручну на столі або в шафі для виведення плям спеціальними засобами. У разі незадовільної чистки виробу його повертають на повторну обробку. 

6. Сортування вичищеного одягу. До цієї операції відносяться перевірка якості чищення і комплектування партій для проведення волого-теплової обробки одягу.

 7. Волого-теплова обробка. Її виконують у цеху волого-теплової обробки одягу на спеціальному обладнанні. При волого - тепловій обробці відновлюється форма виробу і йому надається товарний вигляд. Процес вологотеплової обробки виробу полягає в його пропарюванні, сушінні, пресуванні, прасуванні електропраскою. Залежно від властивостей матеріалу і виду одягу при волого-тепловій обробці використовуються манекени, прасувальні преси, пароповітряні камери. 

8. Швацькі роботи. На цій ділянці пришивають хутряні коміри, гудзики та іншу фурнітуру, виконують дрібний ремонт одягу, реставрують килими та килимові доріжки. 

9. Контроль якості обробки. На спеціальній дільниці перевіряють якість хімічної чистки і волого - теплової обробки виробів, комплектують, упаковують вироби і оформляють реєстри . Повертають чистий одяг у підвішеному стані або в спеціальних контейнерах. 

Вироби, що не переносять обробку в органічних розчинниках, миють у водних розчинах. Причому мийка, полоскання, віджимання та сушіння цих виробів здійснюються в машинах (пральних машинах, центрифугах, сушильних барабанах). 

Технологічна схема обробки виробів методом «сухого» чищення на підприємствах хімічної чистки представлена на рис. 16.28.

4. 2 Призначення, класифікація, принцип дії устаткування для хімічного чищення 

1-й етап – плямовиведення. Проводиться виведення плям спеціальними хімічними засобами, залежно від природи плям (масло, жир, кава, кетчуп тощо) перед закладанням в машину хімічного чищення. Роботи можуть проводитися тільки на спеціально для цього призначених: 

А ) столах (рис. 16.29) для виведення плям із вакуумним відсосом із застосуванням пістолета для пари, повітря та пістолету для розпилювання рідини; 

Б) кабіні (камері рис. 16.30) попереднього плямовиведення з постійним отсосом, пістолетом для води і підставкою для хімікатів. Комплектація: вбудована витяжка, набір пароповітряного пістолета з повітряним підігрівом і сепаратором конденсата, поворотний всмоктуючий маніпулятор. 

 Два варіанти: з підключення до централізованого постачання пари та стисненого повітря, з комплектацією парогенератора та компресора.

2-й етап – хімічне чищення одягу в барабанних машинах. 

Технологічний цикл машини хімічного чищення одягу складається з основних і допоміжних операцій. 

Основними називаються такі операції, при яких безпосередньо здійснюється обробка одягу в машині: миття, віджимання, сушіння і провітрювання одягу.

Допоміжні операції сприяють виконанню основних: фільтрація забрудненого розчинника, дистиляція розчинника, процеси адсорбції і десорбції, намивання фільтрувального порошку на фільтрувальні елементи, скидання забруднень і відпрацьованого фільтрувального порошку з фільтрувальних елементів тощо.

 Миття. Є складним фізико-хімічним процесом, що визначає якість чищення одягу. Одяг, завантажена у внутрішній барабан машини, що обертається односторонньо або реверсивно, змочується розчинником, захоплюється гребенями-ребрами , піднімається і під дією сили тяжіння падає в розчинник. Одночасно одяг треться об перфоровану обичайку і ребра внутрішнього барабана. При цьому відбувається розчинення забруднень, перенос забруднень в розчин і їх утримання в ньому. 

Під час миття жири і масла розчиняються, процес миття називають знежиренням одягу. У початковий період обробки в барабані відбувається безперервна фільтрація розчинника. Для видалення водорозчинних забруднень в розчин під час миття вводять підсилювач. 

Основні фактори, що визначають ефективність миття одягу, наступні:  тривалість миття,  ступінь механічного впливу машини на оброблювані вироби,  маса, форма, забруднення виробу. 

Ступінь механічного впливу визначаються наступними параметрами:  ступінь заповнення внутрішнього барабана одягом - об'ємним модулем,  частота обертання внутрішнього барабана,  розмірів, форми його гребенів-ребер,  діаметра внутрішнього барабана (висота падіння одягу),  кількості розчинника що заливається, співвідношення маси розчинника до об’єму барабана та маси, об’єму завантажених речей.

Об'ємний модуль показує, яка кількість одиниць обсягу внутрішнього барабана (у дм3 ) припадає на 1 кг оброблюваної одягу. Для машин хімічного чищення різної завантажувальної маси він коливається від 17 до 22 дм3 /кг (іноді і більше) . 

Перевантаження машини одягом призводить до погіршення якості обробки. Водночас недовантаження збільшує витрату розчинника на 1 кг оброблюваної одягу. 

Миття являє собою багатоступінчастий процес , що складається з:  попереднього миття ,  власне миття,  полоскання ,  імпрегнування. 

Імпрегнуванням називається просочування матеріалу одягу різними складами з метою надання йому спеціальних властивостей. 

Поняття «ванни» в процесі хімчистки. Ванною називається операція обробки одягу в розчиннику. Кожна з операцій процесу мийки являє собою ванну.

 Залежно від прийнятого технологічного режиму миття може включати всі або деякі з перерахованих операцій, відповідно називають: одно ванним, двохванним; трьохванним. 

Процес, що складається тільки з операції миття , називають однованним; з миття і полоскання - двохванним; з попереднього миття, власне миття та полоскання - трьохванним. 

Технологічний режим встановлюють в основному в залежності від ступеня забрудненості одягу. 

Розрізняють поняття « статична » і « динамічна » ванна . При митті в статичній ванні залитий до певного рівня розчинник знаходиться в мийному барабані (зливний клапан закритий ) і не відводиться з нього протягом всього миття. У динамічній ванні відбувається циркуляція розчинника: в мийний барабан безперервно подається і одночасно відводиться однакова кількість розчинника, тобто підтримується його постійний рівень.

 Поняття «стадії» в процесі хімчистки.

 При однованному способі миття залежно від ступеня забрудненості одягу проводиться одно- , двох - або трьохстадійним методом . Одностадійний метод миття застосовується для чищення слабо забрудненого одягу і здійснюється при: постійному рідиневому модулі ванни і безперервної фільтрації розчинника. 

Двустадійний і трьохстадійний методи миття застосовуються для чистки більш забрудненого одягу і проводяться при змінному рідиневому модулі ванни з періодичною фільтрацією розчинника. 

Рідиневий модуль ванни - кількість розчинника в мийному барабані ( в л) , що припадає на 1 кг оброблюваного одягу. Ця величина істотно впливає на якість чищення виробів. На сучасних машинах хімічного чищення одягу рідинний модуль ванни при митті приймають рівним 5, при полосканні - 6-8 л / кг. 

Миття одягу за однованним трьохстадійним методом проводиться наступним чином. 

Перша стадія миття здійснюється при малому рідиневому модулі ванни, одяг лише незначно занурений в розчинник. Під час цієї стадії відбувається інтенсивна циркуляція розчинника і його безперервна фільтрація. 

На другій стадії миття фільтрація розчинника припиняється, рівень розчинника підвищується. 

На третій стадії рідинний модуль ще більш підвищується і досягає максимального значення, процес циркуляції розчинника знову проводиться через фільтр. 

Таким чином, на першій стадії відбувається попереднє миття, на другій - власне миття із застосуванням підсилювача і на третій - полоскання, тобто трьохстадійний метод дозволяє здійснити в одній ванні як би трьохванний процес миття. 

При двохванному способі миття (найбільш поширеному) у мийному барабані розчинник змінюється два рази. 

 Перша ванна. Процес може проводитися з постійним і змінним рідинним модулем по одно- , двох - або трьохстадійному методі з безперервною або періодичною фільтрацією розчинника першої ванни.

 Друга ванна призначена для полоскання з використанням дистильованого розчинника. Цей спосіб застосовується для чищення виробів світлих тонів і сильно забрудненого одягу. 

При трьохванному способі миття розчинник у мийному барабані змінюється тричі. Трьохванний спосіб аналогічний двохванному. Третя ванна використовується в основному для проведення імпрегнування одягу після миття. 

Процес миття в машинах із застосуванням нафтових розчинників не відрізняється від миття одягу хлористими розчинниками, однак через меншу миючу здатність розчинника процес миття у середовищі нафтових розчинників більш тривалий. Тривалість процесу обробки, склад і кількість добавок залежать від вимог до тканин одягу.

 Віджимання. 

Метою віджимання є видалення розчинника з одягу. Відбувається віджимання під дією відцентрової сили в результаті обертання внутрішнього барабана машини. У процесі обробки одяг піддається віджиманню кілька разів. 

Віджимання між попереднім миттям і власне миттям, між миттям і полосканням називається проміжним. Проміжне віджимання необхідне для більш повного звільнення одягу від розчинника і для зниження концентрації забруднень в подальшій, більш чистій ванні. Остаточне віджимання виконують після закінчення миття одягу для її підготовки до сушіння.

 Тривалість і якість віджимання залежать від виду матеріалу, а також від типу розчинника. Нафтові розчинники, маючи більш низьку щільність і летючість, ніж хлористі, віджимаються при більш високій частоті обертання барабана і більш тривалий час. 

Якість віджимання одягу оцінюється її залишковою вологістю . Залишкова вологість ( в %) - це різниця мас вологого і сухого одягу за даних умов, віднесена до маси сухого одягу. Цей показник характеризує кількість розчинника, що знаходиться в одязі механічно пов'язаного з нею. Залишкова вологість одягу після її миття в хлористих розчинниках і подальшого віджимання в машині хімічного чищення зазвичай становить 35-40%.

Сушіння. 

Розчинник, що залишився після остаточного віджимання в одязі, можна видалити шляхом сушіння. Одяг сушать гарячим повітрям за допомогою нагрівання і випаровування розчинника з одягу. Одночасно з сушінням здійснюється рекуперація розчинника, випаруваного з одягу. Процес сушіння диктується допустимим значенням температури для даного матеріалу. Тривалість сушіння залежить від виду матеріалу одягу, ступеня її віджиму, типу розчинника, температури гарячого повітря. 

Тривалість сушіння на сучасних машинах , що працюють на хлористих розчинниках, не перевищує 20 хв . Залишкова вологість одягу після сушки складає 2 - 3 %. 

Провітрювання. Це заключна операція обробки одягу в машині хімічного чищення. Метою даної операції є охолодження одягу та машини після операції сушіння, видалення залишків розчинника з одягу і очищення повітря від залишків парів розчинника за допомогою адсорбера . 

Технологічні режими обробки одягу залежать від способу мийки, асортименту виробів, виду матеріалу, ступеня його забрудненості, розчинника та інших факторів. 

Технологічні характеристики. Параметри обладнання для хімічної чистки 

Основними класифікуючими факторами машин і установок хімічного чищення є:  тип розчинника,  величина одноразового завантаження,  компоновка,  способи обігріву та регенерації розчинника

 За характером застосовуваних розчинників машини і установки хімічного чищення можна розділити на працюючі на  хлорвмісних,  нафтовмісних,   фторовмісних розчинниках. Окремі типи машин можуть працювати на розчинниках змішаного типу, наприклад фторхлорвмісних. 

 За призначенням устаткування для підприємств хімічного чищення, класифікують:  машини для чищення одягу,  автомати самообслуговування,  машини для чищення спецодягу,  машини для дезінфекції виробів в середовищі органічних розчинників. 

За конструкцією машини хімічного чищення можуть бути двох типів виконання:  машини (агрегатного типу),  установки (блокового, неблокового типу). У машинах всі вузли і апарати, в тому числі пристрої рекуперації і регенерації розчинника, виконані як єдине ціле (машини шафового типу) - агрегат.

 Установка виконується у вигляді окремих блоків. При цьому обидва типу конструктивного виконання мають кілька різновидів як для машин і установок промислового типу, так і для автоматів самообслуговування.

 Так, наприклад, якщо автомат самообслуговування виконаний у вигляді агрегату, мийний барабан, сушильно-рекупераційна система, а також система регенерації розчинника будуть скомпоновані таким чином, що являють собою єдине ціле. 

 Такий же автомат самообслуговування може бути виготовлений у вигляді установки для хімічного чищення. У цьому випадку два або більше автоматів самообслуговування складають окремий блок, а фільтрувально-дистиляційна установка з баками для розчинника встановлюється окремо від машин. Можливі й інші варіанти компонування. 

Сучасні машини хімічного чищення завантажувальної масою до 100 кг, як правило, агрегатного типу, а машини більшої завантажувальної маси - блокового. Блокове виконання характерно для машин, що працюють на нафтовмісних розчинниках, а також в автоматах самообслуговування.

Приклад комплекту обладнання для міні -хімчистки 

1 . Машина сухої хімічної чистки MAC- DRY MD 210S - Номінальна завантаження 10-12 кг; - Два бака що самоочищаються; - Один нейлоновий фільтр, що самоочищається; - Обсяг барабана 200 л . 213 

2 . Паровий манекен MAJESTIC / 5 ( 1,5 кВт) для підключення до джерела пара 

3 . Прасувальна дошка EOLO AF ( 1 кВт) для підключення до джерела пари - Електро - нагрівальна робоча поверхня; - Вакуум; - Поворотний рукав що нагрівається; - Електро - парова праска 

4 . Установка для виведення плям GB S 88 ( 0,7 кВт) для підключення до джерела пари - Пістолет для виведення плям з бачком; - Вакуумний блок . 

5 . Пакувальна машинка A.C.S. ( 0,1 кВт) кріпиться на стіну 

6 . Вішала в кількості 4 штук 

7 . Візки для брудної білизни в кількості 4 штук 

8 . Парогенератор MAXI 24 ( 15 кВт , 5 бар)

Сумарна електрична потужність 27,3 кВт Припливно -витяжна вентиляція 2500 куб. м / год Гарантія 12 місяців Рекомендована площа приміщення 50 кв. м 

Необхідна кількість персоналу при 6 -денному робочому тижні і 7- годинному робочому дні при повному завантаженні обладнання : 

При 1- змінній роботі 4 людини 

При 2 - змінній роботі 7 осіб 

При 3 - змінній роботі 9 осіб 

Продуктивність хімчистки при 6 -денному робочому тижні і 7- годинному робочому дні при повному завантаженні обладнання :

 При 1- змінній роботі 1300 од. виробів на місяць