Тема 20. Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги (4 години)

3. Ефект мультиплікатора Кейнса

Підтримувати ефективний попит Кейнс пропонує за допомогою мультиплікатора, який пов'язує приріст ефективного попиту з приростом інвестицій. Кожна інвестиція перетворюється на індивідуальний дохід, частина якого йде на споживання, а інша частина зберігається. У результаті приріст ефективного попиту стає помноженою величиною приросту первинної інвестиції. При цьому мультиплікатор знаходиться в прямій залежності від того, яку частину люди витрачають па споживання. Особисте споживання зростає разом із зростанням доходу, але в меншій мірі, ніж дохід. Схильність людей до заощаджень призводить до зниження частки споживання в сукупному доході. Оскільки на цей компонент сукупного попиту впливати неможливо, слід підтримувати іншу складову попиту - інвестиції. Це може і має робити держава. Підтримуючи приватні інвестиції через податкову, кредитно-грошову політику і здійснюючи державні витрати, держава поповнює нестачу "ефективного попиту" додатковим державним попитом. Кейнсіанська теорія з'явилася теоретичним обгрунтуванням необхідності втручання держави в ринкову економіку.

 Алгебраїчно ця модель має найпростіший вигляд (без врахування функцій держави)

Y=C+I+ MPCxY

 і зветься мультиплікатором випуску за витратами.

 Він показує, на скільки одиниць зросте випуск якщо витрати збільшаться на одиницю. Формула мультиплікатора показує, що загальний випуск залежить від схильності до споживання: чим вона більша, тим більший і випуск (доход).

Якщо гранична схильність до споживання MPC=0, 8, то мультиплікатор дорівнює 5 і тому збільшення витрат C + I на 20 млн. грошових одиниць веде до зростання обсягу випуску на 20х5=100 млн. грошових одиниць.

Якщо у вказану модель ввести державу як збирача податків -Т та економічного суб’єкта, який здійснює витрати на придбання товарів поряд з домогосподарствами і підприємствами, то рівняння моделі матиме вигляд

Y=C+MPCх(Y-T) +I+G

тут G – державні витрати, які в даній моделі приймаються незмінними.

Розв’язок цього рівняння відносно Y дає відповідь у вигляді:

MPC C+I+G

Вираз  зветься мультиплікатором державних податків. Він відображає те явище, що зростання податків на певну величину зменшує випуск на іншу (більшу) величину. Якщо MPC = 0, 6 то мультиплікатор державних податків складатиме 1, 5 і якщо податки зросли на 20 млн. грошових одиниць, то обсяг випуску зменшиться на 30 млн. гр. од.

Попередню модель з участю держави можна представити у вигляді

Y = C + MPC × (1-t)Y + I + G,

де t- частка податків у сукупних доходах

Тут вже G не стала, а змінна величина. Вираз зветься мультиплікатором державних витрат і відображає, наскільки зміна державних витрат G може змінити сукупні доходи (випуск). Нехай гранична схильність до споживання MPC = 0,5, частка податків у доходах t = 0,4, а державні видатки зросли на 21 млн. гр. од. Тоді сукупні доходи (випуск) зростуть на 30 млн. гр. од., тому що мультиплікатор державних витрат складає 10/7.

Як бачимо, кейнсіанська модель ринкової рівноваги передбачає кількісну визначеність макроекономічних показників та їх кількісну залежність при певних змінах цих величин.