Лекція 1.2. Поняття про психіку, свідомість, діяльність. Принципи та методи психології.

3. Діяльність

Діяльність людини – це свідома активність, яка виявляється в системі доцільних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Власне свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення, доборі найкращих та найефективніших засобів, використання досягнень науки.

Головною характеристикою діяльності є її предметність. Під предметом мається на увазі не просто природний об’єкт, а предмет культури, в якому зафіксований певний суспільно вироблений спосіб дій з ним. І цей спосіб відтворюється кожний раз, коли здійснюється предметна діяльність. Друга характеристика діяльності – її соціальна, суспільно-історична природа. Самостійно відкрити форми діяльності з предметами людина не може. Це робиться за допомогою інших людей у сумісній діяльності. Перехід від діяльності, яка розділена між людьми і виконується у зовнішній (матеріальній) формі, до діяльності індивідуальній (внутрішній) і складає основну лінію інтеріоризації, у ході якої формуються психологічні новоутворення (знання, уміння, здібності, мотиви, установки і ті.).

Психологічна структура діяльності. Діяльність є цілеспрямованим процесом взаємодії людини з навколишнім світом. У ній людина реалізує своє ставлення до світу, людей, предметів, явищ і до самої себе. У діяльності ніби «зливається» людська індивідуальність, її сутність і об’єктивний світ. Дієвість механізму такої взаємодії розкривається у виявленні функціонального призначення кожного структурного елемента діяльності, що у своїй сукупності характеризують діяльність як систему.

Традиційно виокремлюють два рівні психологічної структури діяльності: мікроструктуру й макроструктуру. Мікроструктура діяльності: мотив – ціль – спосіб, засіб – результат. «Навіщо робити?», «чому робити?», «чим і як робити?», «що вдалося зробити?» - от психологічна мікроструктура діяльності.

У макроструктурі діяльності можна виокремити 4 основні блоки:

• спонукально-ціннісний (мотив, цілі);

• прогностично-проективний (прогнозування, вибір, планування);

• виконавчо-реалізуючий (способи, засоби, результат);

• оцінково-порівняльний (аналіз, виявлення неузгодженості в результатах і процесі їхнього досягнення).