Тема 5. Раціональне використання та охорони земель лісового та водного фонду

3. Охорона водно-болотних угідь

Водно-болотними угіддями вважаються природнікомплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять такожсолонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів. Захист та відновлення таких територій є запорукою збереження біорізноманіття: близько40% усіх відомих людству видів рослин та тварин оселяються саме у водно-болотнихугіддях. Крім того, вони захищають міста і містечка від повеней, підвищують родючістьґрунтів, забезпечують харчуванням мільярдилюдей.  Майже 1 мільярд людей по всьому світу забезпеченийроботою завдяки наявності заболочених територій.Водно болотні-угіддя утримують близько 30% вуглецю, який поглинається суходолом, що пом’якшуєвплив змін клімату. Вони також, наче фільтр, очищують прісну воду. Відомо, що водно-болотні угіддя багатібіорізноманіттям і є середовищем існування для різноманітних видів рослин і тварин.Статистика свідчить, що в останні роки здійснюєтьсяглобальне зниження рівня біорізноманіття, при цьомуводно-болотні екосистеми зникають утричі швидше, ніж ліси. Вважається, що близько 40 % світових популяційрослин і тварин живуть та розмножуються у водно-болотних угіддях. Деякі ендемічні види можуть жити лише в межах певних водно-болотних угідь, існування більшостівидів риб та амфібій на певних стадіях життєвогоциклу можливе лише в межах водно-болотних угідь. Водно-болотні угіддя є надзвичайно важливимитериторіями для птахів, зокрема для мігруючихводоплавних видів птахів.

Клімат на Землі змінюється: температура зростає, океан теплішає, сніг та льодовики тануть та рівень моря збільшується швидше, ніж у попередніх століттях.Збільшується концентрація вуглекислого газу (CO2),метану та інших парникових газів в атмосфері, причиною чого є діяльність людства (так, порівняно з доіндустріальним періодом рівень CO2 в нашійатмосфері збільшився на 40%).

Водно-болотні угіддя є природним рішенням

За 35 років частота природних катастроф у всьому світізбільшилася удвічі і 90% цих катастроф пов’язані з водою стихією. А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть більш екстремальні погодніявища. Але водно-болотні угіддя відіграють важливуроль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.

Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами відекстремальних погодних умов. Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивністьвпливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, відпідтоплень, втрати майна і життя. Водно-болотні угіддя є природним поглиначем та накопичувачем вуглецю Торф’яники, мангрові ліси та морські водоростінакопичують велику кількість вуглецю. Торф’яникивкривають лише 3% земної поверхні, але зберігаютьприблизно 30% всього вуглецю на планеті – в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотніугіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецюна Землі. Водно-болотні угіддя зменшують повені та запобігають посухам. Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі.  Впродовж засушливих сезонів в ариднихкліматичних умовах, водно-болотні угіддявивільняють накопичену воду, затримуючипочаток посухи, і загалом мінімізують воднийдефіцит.

Щороку 2 лютого весь світ відзначає День водно-болотних угідь, аби ще раз нагадати представникамвлади та бізнесу, що їхня втрата — одна з найбільшихзагроз для існування не тільки рік та водойм, але й, без перебільшення, усього людства.

Основні положення щодо захисту водно-болотних угідьміжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в Іранськомумісті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першоюглобальною угодою з охорони та збереження природнихресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 170 країн світу, серед яких і Україна. 

Мережа водно-болотних угідь міжнародного значенняу нашій країні вже нараховує 50 територій.

Кожна країна має включити до переліку водно-болотнихугідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддяі взяти його під охорону. На цей час у переліку знаходяться 2375 водно-болотнихугідь загальною площею 253,614 млн га.  Серед них і 50 українських водно-болотних угідьміжнародного значення загальною площею близько 800 тис. га.

Протягом тривалого часу спостерігаються процесистрімкої урбанізації. Очікується, що до 2050 року в містах буде жити 66% населення планети. На жаль, більшість людей не усвідомлюють цінність та важливість водно-болотних угідь. Досить часто у містахці угіддя розглядаються як пустки і місця для звалищ абозабудови. Вчені підрахували, що з 1990 року площіводно-болотних угідь зменшилися на 64 %, у той час як площі міст активно збільшуються.

Тому, в 2018 році Секретаріат Рамсарської конвенціїзакликає розглядати водно-болотні угіддя як складовуінфраструктури міст і населених пунктів, яка надаєунікальні та додаткові можливості для гармонійного і збалансованого розвитку урбаністичного середовища.  Секретаріат Рамсарської конвенції наголошує на важливості біорізноманіття водно-болотних угідь для продукування екосистем них послуг, зокрема наводяться приклади ролі водно-болотної рослинності у фільтрації та очищенні вод від забруднювачів, зв’язування і накопичення вуглецю, захисті берегової лінії від ерозії та пом’якшені впливу повеней або штормів, продукуванні будівельних матеріалів тощо. Крім того, водно-болотні угіддя використовуються для виробництва продуктів харчування рослинного та тваринного походження, від яких залежить добробут щонайменше одного міліарна людей у всьому світі. За приблизними підрахунками водно-болотні угіддя надають екосистем них послуг на 47 трильйонів доларів США щорічно.

Всесвітній фонд природи WWF-Україна, за інформаційноїпідтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, розробив унікальну Google-мапу рамсарських угідь України. На нійпозначені точні координати 50 угідь з детальним описом, фото та можливістю побудувати маршрут до кожного з них.

Https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1na0pkbMUgvYIJJAloRveE0mU2qL2jV5O&ll=49.2814698071446%2C31.26933593749999&z=6