Лекція 10. Фітопатологічний моніторинг плодових культур

1. Лекція

 Особливості розвитку та шкідливість хвороби  плодових зерняткових і кісточкових культур

Парша яблуні  (зб. сумчастий гриб Venturia inaegualis Wint., конідіальна стадія –  Fusicladium dendriticum Fuck). Уражуються листки, квітки, зав’язі та плоди. Перші симптоми виявляються на листках і плодах. При  ураженні квіток зав’язь не формується. На листках, після їх розпускання хвороба проявляється у вигляді дрібних світло-зелених маслянистих плям, іноді можливе посвітління тканини  навколо жилок. Пізніше на листкових пластинках хвороба проявляється більш типово – у вигляді округлих буруватих плям різного розміру, які покриваються оливково-бархатистим нальотом, що утворюється переважно з верхнього боку. Уражені листки передчасно засихають та обпадають.

         Нерідко спостерігається ураження квіток та зав’язей, на яких утворюються темно-сірі плями. Відбувається масове їх обпадання.

         На уражених плодах хвороба проявляється у вигляді темних, різко окреслених плям, повністю покритих або облямованих бархатистим оливковим нальотом. Розмір плям варіює від дрібних до великих і вони можуть між собою зливатися. Внаслідок руйнування поверхневого шару клітин в місцях уражень відбувається опробковіння клітин, що лежать нижче. Даний процес затримує рівномірне розростання тканин і зумовлює розтріскування плодів, які передчасно загнивають та обпадають.

В умовах дощової та туманної погоди, в період збирання врожаю, парша на плодах проявляється у вигляді дуже дрібних слабо помітних плям. Під час зберігання плодів відбувається інтенсивне проявлення хвороби. У такому випадку її називають “складською паршею”. Слід відмітити, що при зберіганні захворювання не розповсюджується, а уражені плоди залежно від умов зберігання – в’януть або загнивають.

         Іноді паршею уражуються і пагони. Дане явище характерне для сильноуражуваних сортів в умовах Закарпаття та Лісостепу України.

Шкідливість парші яблуні. Хвороба є шкідливою в усіх зонах вирощування культури. Для практичного визначення втрати маси плодів яблуні залежно від інтенсивності ураження їх паршею  Ф.С.Каленич [12] рекомендує результати наведені в таблиці 46, які розраховані на основі багаторічних експериментальних даних, одержаних при вивченні шкідливості парші на сильноуражуваних сортах яблуні. Це дає змогу оцінити вплив хвороби на втрату маси плодів у повному діапазоні її розвитку – від найменш мінімального до максимального.

Визначивши ступінь ураження плодів паршею (розвиток хвороби) в період збирання врожаю, за таблицею знаходимо відносну втрату маси плодів, зумовлену хворобою.

Втрата маси плодів яблуні залежно від інтенсивності ураження їх паршею

Одиниці     Десятки	Розвиток хвороби, %
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
	Втрата маси плодів, %
0	0,00	0,36	0,39	0,43	0,47	0,52	0,56	0,62	0,67	0,73
10	0,80	0,88	0,96	1,04	1,14	1,24	1,36	1,48	1,62	1,76
20	1,92	2,09	2,28	2,48	2,70	2,94	3,19	3,47	3,77	4,09
30	4,44	4,81	5,21	5,64	6,09	6,58	7,10	7,66	8,24	8,87
40	9,52	10,21	10,94	11,70	12,49	13,32	14,17	15,06	15,97	16,91
50	17,86	18,84	19,83	20,82	21,83	22,84	23,84	24,84	25,84	26,81
60	27,77	28,72	24,63	30,52	31,39	32,22	33,02	33,70	34,52	35,22
70	35,89	36,52	37,11	37,67	38,20	38,70	39,16	39,60	40,00	40,38
80	40,73	41,06	41,36	41,64	41,91	42,15	42,37	42,53	42,77	42,94
90	43,10	43,25	43,39	43,51	43,63	43,74	43,83	43,92	44,01	44,08
100	44,15

 

Для встановлення абсолютної втрати врожаю внаслідок парші необхідно, знаючи фактичний урожай, провести розрахунок за формулою

,

де В_п – частка втрати врожаю, зумовлена паршею, ц/га ; У_ф – фактичний урожай, ц/га; В_в – відносна втрата маси плодів, %, визначена за таблицею 50 відповідно до фактичного розвитку хвороби на плодах.

Парша груші (зб. сумчастий гриб Venturia pirina Aderh., конідіальна стадія –  Fusicladium pirinum Fuck). На відміну від парші яблуні, збудник парші груші уражає  окрім плодів, листків і квіток ще й пагони. На уражених плодах, плодоніжках і на нижній поверхні листків утворюються бархатисті округлі різної величини чорнувато-оливкові плями. На плодах під плямами не утворюється пробкова тканина, тому грибниця глибоко проникає усередину, унаслідок чого м’якоть плоду стає твердою. При сильному ураженні плоди зморщуються та вкриваються тріщинами.

Уражені молоді пагони та гілки чорніють, стають зморшкуватими та розтріскуються.

При сильному ураженні парша викликає відмирання квіток і передчасне обпадання листків.

Після збирання врожаю подальший розвиток парші на плодах груші не припиняється. В місцях утворення плям тканина плоду в’яне, а плями парші немов би вдавлюються в неї. Часто в цих місцях надалі  починається розвиток різних мікроорганізмів, що викликають гнилі.

Чорний рак яблуні та груші (зб. гриб Sphaeropsis malorum Peck.). При ураженні яблуні спостерігається відмирання кори штамба і гілок, загнивання плодів і плямистість листків; у груші уражується кора та плоди.

Ураження кори розпочинається в місцях механічних поранень (тріщини, пошкодження комахами, механічні рани) або в місцях сонячних опіків. На корі дерева спочатку з’являється вдавлена червоно-бура пляма, яка розростається концентричними зонами. В умовах підвищеної вологості плями густо вкриваються чорними крапками – пікнідами гриба. Надалі уражені ділянки на корі поступово розростаються, окільцьовуючи уражені органи – штамб або гілки, викликаючи загибель вище розміщених органів. Згодом настає передчасна загибель уражених дерев.

Плоди уражуються чорним раком у зрілому або майже зрілому стані. Розвиток хвороби розпочинається в місцях механічних поранень – пошкоджень комахами, градобій і ін.). Уражена тканина буріє. Плями мають концентричну зональність. Хворі плоди обпадають або ж залишаються висіти на дереві. З часом засихають і рясно покриваються пікнідами. На листках яблуні хвороба спочатку з’являється у вигляді червонувато-бурих крапок, при розростанні яких утворюються плями сірувато-бурого кольору з чітко вираженою зональністю, пікніди гриба на листках утворюються дуже рідко.

Особливо сильно хворобою уражуються ослаблені дерева під впливом різних абіотичних та біотичних факторів. Сильніше чорний рак поширений на  старих деревах, а також молодих ослаблених.

Борошниста роса яблуні (зб. Podosphaera leucotricha Salm.) проявляється на молодих листках, пагонах, суцвіттях і на плодах у вигляді спочатку білого, а пізніше брудно-сірого нальоту з чорними крапками – клейстотеціями гриба. Перші ознаки хвороби з’являються рано навесні при розпусканні бруньок і форму­ванні молодих листків. Пізніше на листках (переважно з нижнього боку) і черешках утворюється сірувато-білий наліт, який згодом стає рудуватим. При ураженні суцвіть на пелюстках, чашолистиках і квітконіжках з’являється рясний білий наліт. Уражені листки деформуються, закручуються краями вниз, ли­сткові пластинки стають крихкими, засихають і обпадають. Верхівки уражених пагонів відмирають. На плодах білий наліт швидко зникає і на поверхні залишається "іржава сіточка".

Шкідливість борошнистої роси яблуні полягає в пригніченні росту рослин та зменшенні фотосинтетичної активності листків. У сильноуражуваних сортів урожайність знижується на 50-80 %. Крім того, хвороба знижує зимостійкість дерев, унаслідок чого під час сурових зим відбувається загибель до 50 % уражених пагонів та 85-92 % бруньок. 

Філостиктоз (зб. Phyllosticta briardi Sacc., Phyllosticta mali Pr. et Del, Phyllosticta pirina Sacc, Phyllosticta cydoniae Sacc) проявляється на листках яблуні, іноді на листках груші та айви у вигляді світло-сірих або бурих плям. Різне забарвлення плям залежить від виду збудника хво­роби.

На яблуні ураження листків відбувається грибами Ph. briardi (на листках з’являються великі, діаметром до 5 мм, світло-жовті, округлі або дещо кутасті плями, без облямівки) та Ph. mali (на листках дрібні, округлі плями, спочатку буруваті, а пізніше сірі з темно-коричневою облямівкою).

На груші збудником хвороби є гриб Ph.  pirina, при ураженні яким формуються бурі, округлі або неправильної форми плями, що зливаються. На айві хворобу викликає Ph. cydoniae. На її листках  з’являються коричневі, округлі або неправильної форми плями з темно-коричневою обля­мівкою.

Біла плямистість листків груші, або септоріоз (зб. Septoria piricola Desm) проявляється на листках, іноді на плодах у вигляді дрібних, округлих, сірувато-білих або жовто-сірих плям з темно-бурою облямівкою. Пізніше в центрі плям з'являються чорні крап­ки  – пікніди гриба.

Бактеріальний опік (зб. бактерія Erwіnіa amylovora Wіnsl. et al.). Захворювання поширене на груші та яблуні. Проявляється на квітках, пагонах, гілках і плодах. Квітки раптово в’януть і чорніють, листки згортаються, чорніють і залишаються висіти на гілках. Уражені дерева мають вид обпалених. У місцях уражень внаслідок рясного припливу рідини кора молодих пагонів і гілок здувається. Пізніше рідина починає стікати по корі у вигляді гумозного ексудату. Спочатку вона безбарвна, пізніше темніє і застигає у виді крапельок бурштиново-жовтого або темно-бурого кольору.

Улітку хвороба призупиняється, але навесні з початком сокоруху відновлюється і поширюється по всій рослині. Плоди уражуються тільки молоді.

Цитоспороз, або інфекційне всихання (зб. гриби Cytospora carphosperma Fr., C. capitata Sacc. et Schulz. – уражують яблуню; C.microspora Robernh – уражує яблуню та грушу; C. cydoniae Bud. Et Kab. – уражує айву). Хворіють зерняткові і кісточкові плодові породи. На яблуні і груші симптоми цитоспорозу мають велику схожість з ураженням чорним раком. Хвороба проявляється на корі штамба, скелетних і напівскелетних гілок, пагонів у вигляді червонувато-коричневих плям значних розмірів. Кора в місцях ураження засихає і покривається великою кількістю напівкулястих стром. Однак, уражені ділянки кори не чорніють, як при симптомах чорного раку, а зберігають червонувато-коричневе забарвлення. Уражена кора не кришиться і не обпадає, а при спробі відокремлення її від деревини розм’якшується. Утворення складок і напливів на межі здорової й ураженої кори не спо­стерігається .

Клястероспоріоз кісточкових (зб. гриб Clasterosporium carpophilum Aderh.). Хвороба проявляється на всіх надземних органах рослин.  Найбільш типові симптоми спостерігаються під час ураження листкових пластинок, на яких спочатку утворюються невеликі червоно-фіолетові плями, котрі збільшуються в розмірах (до 3 мм), внутрішня їх частина відмирає, набуває світло-коричневого відтінку.  З часом відмерлі ділянки тканин випадають, а на уражених листках утворюються отвори з червоно-бурою або малиновою облямівкою.

Кокомікоз черешні та вишні (зб. гриб  Coccomyces hiemalis Higg). Проявляється на листках пере­важно у вигляді дрібних темно-бурих плям з верхнього боку пластинки. У вологу погоду в місцях уражень з нижнього боку листків з’являються рожевувато-білі подушеч­ки – конідіальне спороношення гриба. Уражені листки жовтіють, скручуються й обпадають. На черешках листків, на корі молодих пагонів і плодо­ніжках утворюються довгасті дрібні малиново-червоні плями з рожево-білими подушечками у вологу погоду. На плодах з’яв­ляються порівняно великі вдавлені плями з білуватим нальотом. Плоди засихають і відмирають.

Полістигмоз сливи (зб. гриб Polystigma rubrum DC). На початку літа на листках з’являються невеликі плями жовтуватого кольору, які поступово розростаються і перетворюються в круглі жовтогарячі або яскраво-червоні плями. З верхнього боку листка останні стають немовби випуклими, а з нижнього – вдавленими. При сильному уражені листків вони майже суцільно покриваються плямами, які зливаються. Листки засихають і обпадають. До осені плями червоні й бли­скучі, після перезимівлі вони стають чорними.

Кучерявість листків персика (зб. гриб Taphrina deformans Tul.).  Уражує листки, молоді пагони, рідше квітки і плоди. Хворі листки мають світло-зелене, жовтувате або червонувате забарвлення, нерівну хвилясту поверхню, сильно скручуються, стають крихкими. З нижнього боку листкової пластинки формується білий воскоподібний наліт, який складається із сумчастого спороношення гриба. За розміром такі листки значно біль­ших розмірів, ніж здорові. Надалі  вони буріють і масово обпадають.

Уражені пагони скривлюються, потовщуються і мають жовте забарвлення.

Плоди хворіють рідко та переважно після холодної, затяжної весни. Уражені плоди набувають виродливої форми.

Заснітка слив (зб.  гриб  Taphrina pruni Tul) проявляється у вигляді розростання зав’язей та утворення мішкоподібних плодів (дутих), на яких з часом стає помітним бруднувато-сірий восковий наліт.

Борошниста роса (зб. гриби Sphaerotheca pannosa Lev. f. persicae Woronich. – на персику; Podosphaera tridactyla dBy. – на інших кісточкових). Хвороба проявляється на всіх кісточкових плодових культурах переважно на листках і пагонах, а на пер­сику і на плодах у вигляді білого повстяного нальоту, на якому пізніше з’являються чорні крапки – клейстотеції грибів. Ура­жені пагони зупиняються в рості, верхівки їх деформуються, часто відмирають, уражені листки деформуються, складаються вздовж центральної жилки, засихають і передчасно обпадають. На плодах персика наліт має світліший відтінок, що обумовлено меншою інтенсивністю формуванням клейстотеціїв.

Моніліоз, або плодова гниль (зб. Monilia fructigena Pers., Monilia cinerea Bon. f. mali Worm., Monilia cydoniae Schell.) проявляється у формі плодової гнилі, а також побуріння і відмирання суцвіть, окремих гілок плодушок, На плодах спочатку з’являється бура пля­ма, яка швидко розростається і охоплює весь плід. Уражена тканина розм’якшується, стає бурою, у вологу погоду – водя­нистою. На поверхні плода формуються жовтувато-білі поду­шечки, які розміщуються концентричними колами. В суху погоду подушечки на по­верхні плодів відсутні, уражені плоди муміфікуються і стають темно-синіми або чорними з глянцевим відтінком.

Молочний блиск (зб. гриб Stereum purpureum Fr.). Хвороба поширена на ослаблених деревах з морозобоїнами і механічними пошкодженнями. На листках зер­няткових і кісточкових плодових культур проявляється у вигляді білува­того забарвлення з блискучим молочним перламутровим або сріблястим полиском. Пізніше на листках утворюються некро­тичні плями, які часто зливаються. Листкові пластинки стають крихкими, засихають і відмирають. Ураження може спосте­рігатися як на окремих гілках, так і на всьому дереві. Плоди на уражених деревах недорозвинуті, часто обпадають. При сильному розвитку хвороби на корі кісточкових порід спостерігається камедетеча, окремі гілки або все дерево відми­рають. На стовбурах дерев біля землі гриб формує плодові тіла, які мають форму шкірястих шапок.

Кореневий бактеріальний рак (зб. бактерія Agrobacterium tumefaciens Conn.). Проявляється в більшості випадків на саджанцях у розсадниках. Збудник уражує яблуню, грушу, абрикос, сливу та ін. види рослин. У хворих рослин на коренях і кореневій шийці утворюються різної величини нарости зі складчастою поверхнею.

При висаджуванні саджанців плодових дерев з наростами на бічних коренях вони  спочатку розвиваються нормально. Однак за умов підвищеної чутливості до негативного впливу зимових температур і посухи хворі дерева іноді передчасно відмирають.

 

Моніторинг сезонних хвороб

Сезонні хвороби проявляються у вигляді різних плямистостей, нальотів, гнилей, деформацій на од­норічних вегетативних чи генеративних органах (листках, пагонах, квітах, зав’язях, плодах тощо). До таких хвороб належать: парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, філостиктоз яб­луні й груші, септоріоз груші, буруватість листків груші, моніліоз зерняткових і кісточ­кових культур, чорний рак плодових при ураженні листків і плодів, клястероспоріоз кісточкових, коккомікоз вишні та черешні, кучерявість листків персика, борошниста роса персика, полістигмоз сливи та ін.

Сезонні хвороби обліковують не менше трьох разів за літо: незабаром після прояв­лення первинної інфекції; через мі­сяць після першого обліку; в період максимального ураження рослин.

При обліках хвороб, що проявляються у ви­гляді плямистостей листків (парша, чорний рак, філостиктоз, септоріоз, клястероспоріоз, кокомікоз, полістигмоз та ін.) на кожному з модельних дерев з чотирьох сторін крони (схід, південь, захід, північ) оглядають по одній гілці. На них ана­лізують по 25 середньовікових листків, оціню­ючи інтенсивність ураження кожного з них за шестибальною шкалою:

0 – ознак ураження немає;

0,1– на листках окремі дуже дрібні плями, що займають до 1 % загальної площі листка;

1 – на листках окремі дрібні або се­реднього розміру плями, що займають від 1 до 10 %;

2 – плями на листках окремі але великі за розмірами (діаметром до 5 мм), або ж вони дрібні, проте їх багато і займають від 11 до 25 %;

3 – плями у великій кількості, розміри їх здебільшого понад 5 мм, вони часто зли­ваються і займають від 26 до 50 %;

4 – плями у дуже великій кількості, значних розмірів (по­над 10 мм), переважно зливаються, займають понад 50 % загальної площі листків, які жов­тіють, деформуються, засихають.

Запис результатів досліджень ведуть за формою. 

Форма

Облік ступеня ураження листків плодових культур різними хворобами

Куль-тура, сорт	Бік кро-ни	Здо- ро-вих, шт.	Ура- же- них, шт.	Ураження листків, бал						Ура- жено листків, %	Розви-ток хвороби, %
				0	0,1	1	2	3	4

У дощові роки можливе ураження квіток і зав’язі яблуні й особливо груші збудником пар­ші. Тому за таких умов потрібно провести від­повідні обліки. При цьому з чотирьох сторін на облікових деревах оглядають по 25 квіток чи зав’язей або ж збирають їх під деревами і ви­значають кількість здорових і уражених, а по­тім вираховують відсоток ураження.

При обліку ураження пагонів груші (деко­ли яблуні) збудником парші, кісточкових куль­тур – клястероспоріозом з чотирьох сторін облікових дерев аналізують по 25 пагонів (100 з дерева), оцінюючи ураження їх за шести­бальною шкалою:

0 – ознак ураження немає;

0,1 – дуже слабке ураження, на пагонах окре­мі дрібні горбочки чи плями, ран немає;

1 – слабке ураження, горбочки й плями окремі, дрібні, в сукупності займають до 10 % поверх­ні пагона, ран немає або ж вони окремі, неве­личкі;

2 – середнє ураження, горбочків і плям великих розмірів багато, вони зливають­ся, займаючи 11-25 % .поверхні пагона, кора місцями розтріскується, утворюються окремі рани;

3 – ураження сильне, горбочків і плям великих розмірів багато, часто вони зливають­ся, займаючи 26-50 %, кора в багатьох міс­цях розтріскується, ран багато;

4 – ураження дуже сильне, горбочки й плями суцільні, по­кривають понад 50 % поверхні пагона, кора сильно розтріскується, утворюючи великі рани, пагони відмирають.

Ураження плодів яблуні й груші паршею обліковують під час збирання врожаю. З чо­тирьох сторін облікового дерева і з верхньої частини крони зривають без вибору по 100 плодів (всього 500 з кожного дерева) або ж відбирають такі самі проби плодів із ящиків й визначають інтенсивність ураження кожного з них за шестибальною шкалою:

0 – ознак ураження немає;

0,1– плями на плодах окремі, дуже дрібні, неопробковілі;

1 – плями окремі, середніх розмірів, частково опробковілі;

2 – плями окремі, деякі з них діаметром до 5 мм, опробковілі, або ж дрібні, але їх багато, з на­льотом спороношення гриба;

3 – плями у ве­ликій кількості, розміри їх до 10 мм, часто зли­ваються, з темним нальотом спороношення, можливі тріщини;

4 – плям багато, вони знач­них розмірів, зливаються, з темним нальотом спороношення, глибокі тріщини на плодах.

Для обліку ураження зав’язі (плодів) збудником борошнистої роси, особливо у пер­сика, аналізують по 100 зав’язей (плодів) з кожного облікового дерева (по 25 з чотирьох сторін) і оцінюють інтенсивність ураження їх за шестибальною шкалою:

0 – ознак уражен­ня немає;

0,1 – уражені окремі невеличкі ді­лянки плода загальною площею до 1 %;

1 – плями міцелію гриба й спороношення займа­ють до 10 % поверхні плода;

2 – 11-25%;

З – 26-50;

4 – понад 50 % поверхні плода.

Ураження пагонів яблуні й персика борош­нистою росою обліковують влітку (липень-серпень), в період максимального розвитку хвороби. На кожному обліковому дереві ана­лізують по 100 пагонів однорічного приросту (по 25 з чотирьох сторін), оцінюючи інтенсивність ураження їх за шестибальною шкалою:

0  – ознак ураження немає;

0,1 – ураження ду­же слабке, уражені окремі листки на пагони, загальна   кількість яких не перевищує 1 %;

1 – уражено 1-10 % листків і верхівка паго­на;

2 –  уражено 11-25 % листків і 1/4 довжини пагона вкриті міцелієм гриба;

3 – уражено 26-50 %  листків, міцелій гриба покриває пагін до половини;

4 – уражено понад 50 % листків на пагоні, міцелій гриба покриває понад  1/2 довжини  пагона, приріст пригнічений, листки обпадають, верхівка пагона всихає.

Для детального обліку ураження яблуні бо­рошнистою росою при вторинній інфекції на об­лікових деревах з чотирьох сторін крони огля­дають по 25 листків (100 з дерева), оцінюючи інтенсивність ураження їх за шестибальною шкалою:

0 – ознак ураження немає;

0,1 – ураження дуже слабке, окремі невеличкі пля­ми міцелію гриба, що займають загалом не більше 1 % поверхні листка;

1 – слабке, пля­ми міцелію невеликі, іноді зливаються, займа­ють 1-10 %;

2 – середнє, плями міцелію роз­пливчасті, зливаються і займають 11-25%;

3 – сильне, плями міцелію розпливчасті, зай­мають 26-50 %;

4 – дуже сильне, міцелій гри­ба покриває понад 50 % поверхні листка, ін­тенсивне спороношення гриба, листок дефор­мований, засихає.

З метою визначення запасу інокулюму бо­рошнистої роси яблуні й персика пізно восени обліковують ураження пагонів. З чотирьох сто­рін крони на облікових деревах обстежують по 25 однорічних пагонів (100 з дерева), від­мічаючи кількість здорових і уражених. Ін­тенсивність ураження при цьому не визнача­ють. Цей облік має значення для прогнозу борошнистої роси яблуні. Але навесні його слід підкоректувати з урахуванням найнижчої мі­нусової температури повітря, яка була взимку.

Облік ураження листків черешні кокомікозом проводять за шкалою М.К. Хохрякова:

0 – здоровий листок;

1 – уражено до 10 % поверхні листка, спороношення слабке, пожовтіння не спостерігається;

2 – уражено 11-25 % поверхні листка;

3 – плями займають 26-50 % поверхні листка, у місцях плям –некрози;

4 – уражено понад 50 % площі листка, пожовтіння та обпадання листків.

 

Ураженість персика кучерявістю листків обліковують за шкалою наведеною у табл.

Шкала інтенсивності ураження персика кучерявістю листків

Бал	Ступінь ураження	Характерні ознаки ураження	Уражено органів рослин, %
0	Відсутнє	Ознаки ураження відсутні	0
0,1	Незначний	Уражені окремі пагони, листкові розетки, плоди	0,1-1
1	Слабкий	Те саме	1,1-10
2	Середній	Уражені пагони, листкові розетки, плоди	11-25
3	Сильний	Те саме	26-50
4	Дуже сильний	Уражені пагони, листкові розетки, плоди; дерева пригнічені, мають	>50

Ураження плодів гнилями обліковують в період фізіологічного опадання надмірної за­в'язі (поява падалиці), а також під час збиран­ня врожаю. Для цього під обліковими дерева­ми збирають опалі плоди і підраховують кіль­кість гнилих (у відсотках). Пізніше, при по­яві гнилих плодів на деревах, серед 100 плодів, що ростуть (по 25 з чотирьох сторін кро­ни), підраховують кількість гнилих і виража­ють їх у відсотках.

Під час збирання врожаю визначають кіль­кість гнилих плодів серед тих, що знімають. Для цього з чотирьох сторін і з верхньої части­ни крони облікового дерева зривають без ви­бору по 100 плодів (всього 500) і визначають кількість гнилих у відсотках. Можна також відбирати середні проби плодів із ящиків чи контейнерів у кількості 500-1000 шт. і підраховувати серед них кіль­кість гнилих.

Заснітку сливи обліковують через 20 днів після цвітіння. Встановлюють поширення хвороби окремо для дерев та плодів.

 

Моніторинг хронічних хвороб

Хронічні хвороби обліковують один раз протягом вегетації здебільшого в другій половині літа, коли вони найінтенсивніше проявляються.

Для обліку розвитку хронічних хвороб (чорного та звичайного раку, цито­спорозу, сонячно-морозних опі­ків, молочного блис­ку, вертицильозу, моніліального опі­ку та ін.) ог­лядають не менше 50 дерев кожного сорту і визначають кількість уражених у відсотках.

Інтенсивність розвитку чорного та звичайного раку обліковують за п’ятибальною шкалою [34]:

0 – оз­нак ураження немає;

1 – слабке ураження ок­ремих гілок і штамба, рани невеликі за розмі­ром, площею до 10 см ², з напливом калюсу;

2 – рани на гілках і штамбах середніх розмі­рів, 20-70 см ², з оголеною деревиною, окремі напівскелетні гілки засихають;

3 – рани на штамбах і гілках великі, 100-120 см ², глибокі, дерева пригнічені, листки жовтіють, засихають окремі скелетні гілки;

4 – рани на штамбах і гілках великі, дерево засихає.

Дані обліку записують за формою. 

Форма

Облік інтенсивності ураження яблуні чорним та звичайним раком 

Номер облікового дерева	Ураження, бал					Розвиток хвороби, %
	0	1	2	3	4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На основі проведеного обліку підраховують загальний відсоток уражених дерев та розвитку хвороби.

 

Для визначення інтенсивності розвитку цито­спорозу, сонячно-морозних опі­ків, використовують п’ятибальну шкалу.

0 – ознак ураження немає;

1 – на корі окре­мих скелетних гілок і штамбів виявляються ок­ремі некротичні плями, в кроні дерев засиха­ють окремі пагони й напівскелетні гілки;

2 – на корі скелетних гілок і штамбів добре поміт­ні великі некротичні плями, значна частина гілок засихає;

3 – майже всі скелетні гілки охоплені некрозом кори, на штамбах численні некротичні плями, більша частина дерева за­сохла;

4 – суцільні некрози кори на скелетних гілках і штамбах, дерево засихає.

При обліку інтенсивності ураження дерев вертицильозом та молочним блис­ком за­стосовують п’ятибальну шкалу:

0 – ознак ура­ження немає;

1 – дуже слабке, засихають ок­ремі пагони чи скелетні гілки; 2 — засохло до 25 % скелетних гілок, інші уражені помірно, у кісточкових порід спостерігається слабка ка­медетеча;

3 – засохли майже всі скелетні гіл­ки, у кісточкових порід спостерігається сильна камедетеча, утворюється поросль;

4 – дерево повністю загинуло.

Для обліку інтенсивності ураження кісточ­кових культур збудниками моніліального опі­ку, що проявляється в хронічній формі використовують п’ятибальну шкалу:

0 – ознак ураження не­має;

1 – уражено до 10 % пагонів і гілок;

2 – 11-25, окремі напівскелетні гілки засиха­ють;

3 – 26-50, засихають окремі скелетні гіл­ки;

4 – понад 50 % гілок, які засихають, дере­во гине.

Для оцінки ураження груші бактеріальним опіком, використовують 9-бальну шкалу наведену на рисунку 86. Поширення та інтенсивність проявлення хвороби встановлюють при маршрутних обстеженнях на завчасно намічених ділянках, загальна площа яких повинна складати 10 % від площі всіх садів, що знаходяться під спостереженням. Обстежувані ділянки розташовують рівномірно по всій території району. На ділянці площею до 100 га оглядають не менш 50 дерев основного сорту. На великих територіях на кожні 100 га додатково аналізують по 5 дерев. У великих масивах садів на кожні 1000 га додають ще по 10 дерев.

Облік кореневого бактеріального раку дичок і саджанців у розсадниках і шкілках проводять одночасно з їх викопуванням: на дичках – восени, на саджанцях –  восени або навесні. Захворювання фіксують окремо на кожній породі дичок і на кожному сорті саджанців. Уражені саджанці групують за ознаками місця проявлення хвороби (ураження кореневої шийки і головного кореня або ураження тільки бічних коренів). Для виявлення вогнищ хвороби на території  розсадника або шкілки обстежують 200 рослин кожної породи або сорту, рівномірно розподілених 10-20 ділянках, що закладаються по діагоналі ділянки через рівні проміжки. За результатами обстеження вираховують відсоток ураженої площі і поширеність хвороби.