Лекція № 5. Практичне застосування екологічної етики

4. Альтернативи збереження біорізноманіття

Екологічна етика проти економіки

Можливі наступні альтернативи збереження біорізноманіття.

1.      Вирахування економічно високої цінності біорізноманіття (розрахунки відразу змусять місцеві влади поліпшити охорону природи?)

2.      Морально-етичне виховання.

Є наступні позиції економістів в охороні біорізноманіття і дикої природи:

1.      Економічні (оцінка цінності об’єктів охорони).

2.      Антропоцентричні (оцінка з позицій людини).

 Охорона природи і раціональне природокористування

 Раціональне природокористування є одержання більшого еко номічного зиску для більшого числа людей протягом більшого часу. У цьому випадку економічний підрахунок доречний. Охорона природи – захист природи заради неї самої (моральний аспект). Заповідна справа – це завжди збиткова "галузь". Важливість її, як правило, доводиться не з погляду економіки, а з культурних, патріотичних, політичних, релігійних, етичних і інших позицій.

 Обмеження і недоліки економічного методу оцінки природи

 Сучасна економіка націлює на те, що людина важливіша за природу і природа існує лише для неї.

Економічна система є лише частиною загальної складної соціо- біогеосистеми. Тому повна економічна оцінка діяльності людини навіть теоретично неможлива. В області екології деякі вчинки, економічні витрати на які більші, ніж вигода, можуть бути морально правильними, і навпаки, деякі вчинки, економічна вигода яких більше ніж витрати, можуть бути морально неправильними. Звідси економічний підхід, що прагне до переваги вигоди над витратами, і не враховує етичні обмеження, може мати негативні моральні наслідки.

Існує проблема одномірності, спрощеності і частковості економічного підходу. Неможливо і невиправдано оцінити всі нематеріальні цінності, вигоди і витрати в розмірному грошовому еквіваленті. Економічний підхід оцінює корисність природного об’єкта тільки для людини, але не для інших видів чи істот усієї екосистеми Землі Економічний підхід ігнорує благополуччя екосистем, інших видів і особин, а також майбутніх поколінь людей. Екологічна етика проти аматорського полювання. Аматорське полювання вигідне людині з погляду розваги, але невигідне для тварин і неправильне з погляду етики. Воно порушує права тварин на життя, на захист від страждань з вини людини, на достоїнство. Майбутнє аматорського полювання залежить від того, на чию сторону встане більшість громадян, і чиї доводи вони будуть вважати більш переконливими – прихильників чи супротивників аматорського полювання. Щодо цього питання в Україні в 2000 p. проведені за замовленням соціологічні дослідження: опитано 1200 чоловік. 50 % опитаних висловилося проти аматорського полю- вання, 29,5 % – підтримало аматорське полювання, 20,5 % – не змогли відповісти.

Проблеми при оцінці етичності полювання

1.      Полювання у народів (алеути, індіанці, австралійські аборигени й ін.), для яких полювання є найважливішим засобом до існування

2.      Незрозумілою є відповідь на філософське питання – якщо всі живі істоти з метою підтримки свого життя мають право забрати життя іншої істоти, то чому такого ж права потрібно позбавляти людину?

3.    Відмовляючись убивати заради їжі диких тварин, за логікою речей людина повинна також відмовитися від убивства сільськогосподарських тварин (свиней, корів і ін.). Як альтернатива – вегетаріанство?

Ми бачимо такі основні шляхи популяризації екологічної етики:

1.   Впровадження ідей екологічної етики в групи активістів.

2.      Розробка і введення курсів екологічної етики в шкільні і вишівські програми, підготовка фахівців з екологічної етики.Варто привертати увагу до екологічної етики в межах самої біології, екології, проводити секції екологічної етики на різних природоохоронних конференціях.

3.    Засновувати регіональні бібліотеки і загальнодоступні сайти в Інтернеті з екологічної етики.

4.   Досліджувати і використовувати роль святих природних місць, народних екологічних традицій у розвитку екологічної етики.

5.    Залучати до поширення ідей екологічної етики представників різних релігійних конфесій, культурних лідерів і активістів цивільних рухів.

6.   Створювати організації, що займаються екологічною етикою.

7.     Включити питання екологічної етики в політичний аналіз і політичні діалоги.

8.      Розвивати співробітництво експертів з екологічної етики з людьми, що приймають рішення, проводити екоетичний аналіз прий- нятих рішень.

9.        Проведення в життя принципів і ідей екологічної етики може стати одним з важливих завдань екологічного громадського руху.