2. Блейд-системи
У
процесі розвитку засобів обчислювальної техніки завжди існував великий клас
завдань, що вимагають високої концентрації обчислювальних засобів. До них можна
віднести, наприклад, складні ресурсномісткі обчислення (наукові завдання, математичне моделювання), а також завдання з обслуговування великого числа користувачів (розподілені бази даних, Інтернетсервіси, хостинг).
Не так давно виробники процесорів досягли розумного обмеження нарощування потужності процесора, при якому
його
продуктивність дуже висока при відносно низькій вартості. При подальшому збільшенні потужності процесора, необхідно було вдаватися до нетрадиційних методів охолодження процесорів, що досить незручно і дорого. Виявилося, що для збільшення потужності обчислювального центру більш
ефективно збільшити кількість окремих обчислювальних модулів, а не їх
продуктивність. Це призвело до появи багатопроцесорних, а пізніше і багатоядерних обчислювальних систем. З'являються багатопроцесорні системи, які нараховують більше 4 процесорів. На поточний момент існують процесори з кількістю ядер 8 і більше, кожне з яких еквівалентно по продуктивності. Збільшується кількість слотів для підключення модулів оперативної пам'яті, а також їх ємність і швидкість. Збільшення числа обчислювальних модулів в обчислювальному центрі вимагає нових підходів до розміщення серверів, а також призводить до зростання витрат на приміщення для центрів обробки даних, їх електроживлення, охолодження і обслуговування.
•Підвищена надійність. У традиційних стійкових середовищах для підвищення надійності встановлюється додаткове обладнання, засоби комутації та мережеві компоненти, що забезпечують резервування, що тягне за собою додаткові витрати. Блейд-системи мають вбудовані засоби резервування, наприклад, передбачається наявність декількох блоків живлення, що дозволяє при виході з ладу одного блоку живлення забезпечувати безперебійну роботу всіх
серверів, розташованих в шасі. Також дублюються і охолоджуючі компоненти. Вихід з ладу одного з вентяляторов не призводить до критичних наслідків. При виході одного сервера з ладу системний адміністратор просто замінює лезо на нове і потім в дистанційному режимі інсталює на нього ОС і прикладне ПЗ.
•Зниження експлуатаційних витрат. Застосування блейд-архітектури призводить до зменшення енергоспоживання і тепла, що
виділяється, а також до зменшення займаного обсягу. Крім зменшення займаної площі в ЦОД, економічний ефект від переходу на леза
має
ще
кілька складових. Оскільки в них входить менше
компонентів, ніж у звичайні стійкові сервери, і вони часто використовують низьковольтні моделі процесорів, що скорочують вимоги до енергозабезпечення та охолодження машин. Інфраструктура блед-систем є більш
простою в управлінні, ніж традиційні ІТ-інфраструктури на серверах. У деяких випадках блейд-системи дозволили компаніям збільшити кількість ресурсів під керуванням одного адміністратора (сервери, комутатори і системи зберігання) більш ніж в два рази. Керуюче програмне забезпечення допомагає ІТ-організаціям економити час завдяки можливості ефективного розгортання, моніторингу та контролю за інфраструктурою блейд-систем. Перехід до серверної інфраструктури, побудованої з лез, дозволяє реалізувати інтегроване управління системи і відійти від колишньої схеми роботи Intel-серверів, коли кожному додатку виділялася окрема машина. На практиці це означає значно раціональніше використання серверних ресурсів, зменшення числа рутинних процедур (таких, як підключення кабелів), які повинен виконувати системний адміністратор, і економію його робочого часу