Технології віртуалізації

5.5. Віртуалізація додатків

Віртуалізація додатків має на увазі застосування моделі сильної ізоляції застосовних програм з керованою взаємодією з ОС, при якій віртуалізується кожен екземпляр додатків, усі його основні компоненти : файли (включаючи системні), реєстр, шрифти, INI- файли, COM- об'єкти, служби. Додаток виконується без процедури інсталяції в традиційному її розумінні і може запускатися прямо із зовнішніх носіїв (наприклад, з флэш-карт або з мережевих тек).

Віртуалізація представлень (робочих місць) Віртуалізація представлень має на увазі емуляцію інтерфейсу користувача. Тобто користувач бачить додаток і працює з ним на своєму терміналі, хоча насправді додаток виконується на видаленому сервері, а користувачеві передається лише картинка видаленого застосування. Залежно від режиму роботи користувач може бачити видалений робочий стіл і запущене на нім застосування, або тільки саме вікно додатка.

• База інфраструктури віртуальних ПК - Virtual Desktop Infrastructure (VDI). VDI дозволяє відокремити призначене для користувача ПЗ від апаратної частини - персонального комп'ютера, - і здійснювати доступ до клієнтських застосувань через термінальні пристрої.

• VDI - комбінація з'єднань з видаленим робочим столом і віртуалізації. На обслуговуючих серверах працює безліч віртуальних машин, з такими клієнтськими операційними системами, як Windows 7, Windows Vista і Windows XP або Linux-операційними системами. Користувачі дистанційно підключаються до віртуальної машини свого настільного середовища.