Лекція 2. Цифрова безпека бізнесу та кібер ризики підприємств в умовах цифрової економіки

Джерела виникнення та форми кіберризиків

Проблема кіберризиків на світовому рівні була офіційно названа однією з п’яти ключових загроз людству, починаючи з 2012 р.

Істотну роль у дослідженні сутності кіберризиків відіграють приватні інституції: консалтингові, страхові компанії та компанії з інформаційного та програмного забезпечення. У різних джерелах кіберризики розглянуто в таких аспектах як:

 - систематичні ризики в діяльності фінансових установ та фінансових ринків;

Виділяють три підходи щодо розуміння визначення кіберризику:

 - причинно-наслідковий (причинно-наслідковий підхід пов’язує наслідки реалізації кіберризиків та джерела їх виникнення. Згідно з ним, кіберризик – це будь-який ризик фінансових втрат, збоїв або шкоди репутації організації внаслідок відмови систем інформаційних технологій) 

Всі підходи дають можливість стверджувати, що кіберризику притаманні ознаки операційного ризику. Слід зауважити, що середовищем виникнення кіберризиків є кіберпростір. Не дивлячись на існування множинності підходів до визначення кіберпростору, можна виділити його ознаки, присутні у всіх підходах. Кіберризик не може існувати без матеріальних елементів, він містить інформацію та є віртуальним. На основі цього можна трактувати кіберризики як ймовірні злочини, здійснені за посередництвом мережі Інтернет.

Поняття кіберризиків можна розглядати у вузькому і широкому значенні. У вузькому значенні кіберризики пов’язані з операційними загрозами інформаційним та технологічним активам, які негативно впливають на конфіденційність, доступність та цілісність інформації або інформаційної системи. Кіберризик – це операційний ризик, який полягає в отриманні прямих чи побічних збитків економічними суб’єктами внаслідок їх функціонування у кіберпросторі. В широкому значенні кіберризики – це ймовірність загрози інтерактивним цифровим мережам, що використовуються для передачі, модифікації та зберігання інформації (кіберпростору).

                                Рис.1. Класифікація джерел кіберризиків

Виділяють чотири класи виникнення операційних кіберризиків: дії людей, бездіяльність системи і технології, помилки у внутрішніх процесах та зовнішніх подіях. Кожен клас поділяється на підкласи, які в своєму складі мають різні елементи-чинники. З точки зору управління ризиками підкреслюється, що найбільше значення для компанії мають перебої (бездіяльність) в системах і технологіях (рис. 1)

Розрізняють наступні форми кіберризиків:

 - кібератака

Під кібератакою розуміється спроба пошкодити, порушити або отримати несанкціонований доступ через кіберпростір до комп’ютера, комп’ютерної системи або електронної мережі зв’язку з метою порушення, виключення, знищення або зловмисного контролю над обчислювальним механізмом чи інфраструктурою; або знищення цілісності даних, або викрадення керованої інформації. Кіберінцидент можна розглядати, як дії через використання комп’ютерних мереж, що призводять до фактичного або потенційно несприятливого впливу на інформаційну систему або інформацію. Третя категорія форм кіберризику – кібертероризм. Особливістю кібертероризму є мотивація, яка полягає у деструктивному впливі на соціально важливу інфраструктуру (наприклад, систему електропостачання, залізничного сполучення). Четвертою категорією, яку варто розглядати як найважчу форму прояву кіберризиків, є кібервійна, характерною особливістю якої є використання інформаційних технологій однією країною з метою руйнації та створення нестабільності в іншій. Ключовий критерій поділу на такі форми – це мотивація кібервтручання та механізм його впливу на інформаційні системи. На практиці такий поділ досить складний, оскільки дуже часто важко визначити основну мотивацію злочинної кібердії.