Лекція 3. Класифікація і основні характеристики екоаналітичних засобів (2 год)

3. Класифікація засобів вимірювань

На цей час існує кілька класифікацій засобів вимірювань, в основу яких, в залежності від мети досліджень, покладені різні принципи для класифікації. Так, засоби екоаналітичних вимірювань можна розділити на групи:

- автоматичні і неавтоматичні («ручні») – в залежності від ступеня їх автоматизації, тобто здатності засобів виконувати всі або окремі операції екоаналітичного циклу (пробовідбір, пробопідготовка, власне вимірювання тощо) без участі людини;

- мобільні і стаціонарні – в залежності від можливості переміщення ЗВ до джерела забруднення (розрізняють «ті, що переносяться» – однією людиною, причому постійно, «ті, що переносяться» – однією або кількома людьми для епізодичного вимірювання і «ті, що перевозяться» – за допомогою будь-яких транспортних засобів);

- аналізатори і сигналізатори – в залежності від форми аналітичного ефекту, що видається («аналізатор» – у вигляді кількісної характеристики вмісту речовини або іншого показника НС, а «сигналізатор» – у вигляді любого сигналу, що свідчить про перевищення допустимого рівня фіксованого параметра);

- універсальні ЗВ – вимірюють вміст практично любих речовин різних класів (наприклад, хроматограф або спектрофотометр), групові - аналізують ряд схожих за властивостями речовин одного класу або групи (наприклад, атомно-адсорбційний аналізатор важких металів або багатоцільовий аналізатор вихлопних газів автотранспорту) і цільові – специфічні до конкретних речовин (наприклад, аналізатор СО, аналізатор Нg тощо);

- за аналізованим середовищем: газоаналізатор – для газів атмосфери, аква-аналізатори – для аналізу вод, аналізатори сипучих тіл (ґрунту, пилу та інші) тощо; - аналогові і цифрові – за способом реєстрації результатів тощо.

Часто класифікують екоаналітичні засоби за методами отримання інформації:

- хімічні (реактиви і обладнання стаціонарних хімічних лабораторій, так звана «мокра хімія»).

- фізико-хімічні: оптичні (спектрофотометри, фотоелектроколориметри), електрохімічні (йономіри, кондуктометри, полярографи), хроматографічні (рідинні і газові хроматографи та різні хроматографічні колонки);

- фізичні: радіометри і дозиметри, електромагнітометри, масспектрографи, шумоміри.

Є класифікація екоаналітичних засобів за методами вимірювань, які складають основу (принцип) дії ЗВ. Досить часто назва методу дає ім’я і засобу вимірювання («хроматограф», «спектрофотометр», «хромато-масспектрометр», «кондуктометр», «нефелометр», "полярограф» тощо). Беручи до уваги всі вищевказані мотиви класифікацій і при подальшій деталізації засобів вимірювання за особливостями досліджуваних середовищ формується найбільш широко застосовна на даний час на практиці „прагматична” класифікація засобів вимірювань. Поділ засобів вимірювань на групи і підгрупи в ній здійснюється за досліджуваним середовищем, його особливостями, а дальше за методами, класами і видами досліджуваних речовин тощо.