Лекція 5. «Грунтозахисно-меліоративне упорядкування агроландшафту - перший етап агроландшафтогенезу»

3. Специфiка грунтозахисно-меліоративного упорядкування агроландшафту в еколого-технологiчних групах земель

Типологiя місцевості (за Ф.М.Мiльковим) може бути перебудована i на унiверсальну схему господарсько-органiзацiйних i ГЗ‑М схилових мiкрозон.

Перша еколого-технологiчна група земель практично тотожна плакорному типовi мiсцевостi з включенням окремих ареалiв мiжрiчкового недренованого типу, який включає два пiдтипи (мiкрозони):

а) власне плакорний (просапний) пiдтип (мiкрозона А) з ухилом поверхнi, що не перевищує 0,5-10, i з обмеженням довжини схилу навiть цiєї мiнiмальної крутизни. Тут бажано зосередити просапнi сiвозмiни.

Мiкрозона А потребує тiльки полезахисної мелiорацiї та захисту вiд дефляцiї. У своїх дiйсних системах ПЗС формують i закрiплюють смуговi РД, що можуть мати прямолiнiйнi довгi межi. Якщо дозволяє конфiгурацiя i розмiри ареалу мiкрозони, ПЗС можна орiєнтувати перпендикулярно до переважного напряму вiтру або сукупностi дефляцiйних, хуртовинних, суховiйних вiтрiв, якщо такий напрям можна встановити або вирахувати. Традицiйно вважається (дослiдження I.О.Бучинського), що на територiї України оптимальний напрям ПЗС змiнюється плавно вiд меридiонального на крайньому сходi до широтного на пiвнiчному заходi.

Оскiльки з площi ареалу на розташованi нижче схиловi землi iнодi може надходити деякий об'єм поверхневого стоку, нижню межу ареалу привододiльної мiкрозони А слiд облаштувати водозатримним валом, сумiщеним з польовою дорогою. Водночас це є i протиерозiйним облаштуванням верхньої межi верхнiх контурно-смугових РД i дозволить зменшити стоковiдвiдне навантаження на вздовжсхиловi ланки стоковiдвiдної iнфраструктури АЛ: частина стоку замiсть безпосереднього скидання через цi ланки затримується для мiлководнолиманного зрошення орних земель вище валу. Проте слiд передбачити можливiсть евакуацiї надлишково затриманої води з мiлководного лиману (малого протиерозiйного ставка) у вздовжсхилову ланку. Гiдрологiчне обрахування мiсця розташування i висоти валу є водночас i розрахунком довжини привододiльної зони схилу мiнiмального ухилу, що включається в мiкрозону А.

б) Плакорний польовий пiдтип мiсцевостi (схилова польова мiкрозона Б, її верхня частина) - до нижньої межi плакорного типу Мiлькова, 1-ї еколого-технологiчної групи земель, тобто приблизно в межах iзогеоклiни 3о i ареалу слабоеродованих грунтiв. Землi використовуються пiд польовi сiвозмiни.

Землi плакорного польового пiдтипу мiсцевостi, разом iз розташованими нижче по схилу землями, пiдроздiляються вздовжсхиловими ланками стоковiдвiдної iнфраструктури АЛ на вздовжсхиловi сектори. Сектори структуруються як схиловi блоки контурно-смугових РД на базi дiйсної системи контурно орiєнтованих ПЗС. Вiдстань мiж ПЗС визначає ширину РД.

Контурнiсть базується на обов'язковому стоковiдвiдному принципi. У створену первинну просторову структуру (в РД мiж ПЗС) вписується вторинна - дiйснi системи стоковiдвiдних земляних споруд.

 Польова модифiкацiя контурно-смугового структурування має таку головну вiдмiтну рису, як паралельнiсть верхньої i нижньої поперексхилових меж кожної РД.

У другу еколого-технологiчну групу земель (нижня частина схилової польової мiкрозони В) не слiд включати землi з ухилом бiльшим за 5-60. Видiляються цi землi зi сполучення схилового (прирiчкового, надрiчного) i надзаплавно-терасового типiв мiсцевостi (за Ф.М.Мiльковим) як схиловий польовий пiдтип мiсцевостi. На грунтах зi слабким i середнiм ступенем еродованостi (можливi також невеликi плями грунтiв сильної еродованостi) звичайно рекомендуються так званi ГЗ сiвозмiни, які не повиннi мати жорсткої схеми ротацiї культур: багаторiчнi трави тут слiд зберiгати не протягом заздалегiдь визначеної кiлькостi рокiв, а до тогу часу поки вони дають достатнiй урожай.

В третій еколого-технологiчній групі земель, землi з ухилом бiльшим 5-60, або мiкрозону В, квалiфiкуємо як схиловий пасовищний пiдтип мiсцевостi, виходячи з необхiдностi розвитку пасовищного господарства i утримання на пасовищах якомога бiльшого поголiв’я худоби протягом принаймнi пiвроку. На цих землях, навiть iз урахуванням ГЗ ролi квазiприродної рослинностi, стоковiдвiдне контурно-смугове структурування земель i полезахисна мелiорацiя потрiбнi не менше, нiж на орних землях.

ГЗ‑М упорядкування виступає тут у його пасовищнiй модифiкацiї з певними вiдмінностями вiд орної, наприклад, наорний спосiб створення стоковiдвiдних споруд у виглядi валiв-терас з широкою основою виключається.

С.‑г. використання земель заплавного типу мiсцевостi (мiкрозона Г) (у тому числi і днищ великих балок) передбачає ретельне додержання природоохоронних вимог i урахування потреб  вiдведення значних площ земель саме для природоохоронного використання. Пiсля виконання ГЗ‑М упорядкування АЛ на привододiльних i схилових землях зменшиться надходження в заплави вод поверхневого стоку i ерозiйних наносiв, що полегшить i ГЗ‑М упорядкування на землях цього типу