Тема 12. Моніторинг, оцінка та контроль виконання проєктів.

1. Інновації в технології вирощування соняшника.

Попередники. Соняшник вирощувати на тому самому полі слід не раніше як через 7-8, а то й через 8-10 років. Для боротьби з вовчком у полях сівозміни необхідно систематично знищувати бур’яни, і насам-перед ті, на яких він може паразитувати (блекота, полин, дикий салат, нетреба).

Кращими попередниками для соняшнику є озима пшениця, кукурудза, зернобобові. Недоцільно висівати соняшник після культур з глибокою кореневою системою, які використовують вологу з глибоких шарів ґрунту: багаторічних трав, особливо люцерни, суданської трави, цукрових буряків, гороху, ріпаку, сої, а в Степу – після ячменю та вівса.

Обробіток ґрунту. Завдання обробітку – знищення бур’янів, нагромадження і зберігання вологи в ґрунті, запобігання вітровій та водній ерозії. Такі бур’яни як осот, редька дика, паслін, гірчиця польова, амброзія, реп’яхи та багато інших є резерватом гнилей та інших хвороб соняшнику.

Система обробітку ґрунту передбачає лущення стерні та глибоку оранку за традиційної технології. Також при вирощуванні соняшнику можна застосовувати мінімальну технологію (No-till). Звичайно, кожна з них має недоліки та переваги, тому добирається для умов кожного господарства з урахуванням зони вирощування (ґрунтово-кліматичних умов), а також наявності того чи іншого шлейфу машин. Для соняшнику важливо створити сприятливі умови для розвитку кореневої системи, тому визначення щільності орного та підорного шарів ґрунту є важливою процедурою, власне після чого можна й прийняти рішення: чи потрібна для даного конкретного поля оранка, або достатньо обійтися мінімальним обробітком.

За мінімальної технології вирощування, восени обмежуються проведенням лущення стерні на глибину 6-8 см і обробітку на глибину 14-16 см. Дисковий культиватор Wil-Rich DC-III дає можливість провести ці заходи одночасно.

Глибина основного обробітку на ґрунтах, які не ущільнюються і не запливають, становить 20-22, на важких ґрунтах – 25-27 см. На ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом ефективне поглиблення орного шару без вивертання нижніх пластів на поверхню.

Передпосівний обробіток ґрунту полягає у ранньому закриті вологи й проведенні 1-2 культивацій. Під передпосівну культивацію вносять ґрунтові гербіциди.

Удобрення. Соняшник має розтягнутий період засвоєння поживних речовин. Система удобрення соняшнику складається з основного і рядкового удобрення (N_10-15P₂₀ – гранульованого суперфосфату або комплексних добрив – нітроамофоски чи гармонії). На менш родючих ґрунтах рекомендується вносити повне мінеральне добриво в дозі N₆₀P_40-60K_40-60.

Соняшник чутливий до нестачі таких мікроелементів, як бор і магній, а тому на ґрунтах, де є дефіцит цих елементів, необхідно застосовувати мікродобрива.

Сівба. Сіють соняшник пунктир-ним способом з шириною міжрядь 70 см, сівалками точного висіву на глибину 6-8 см для сортів і на глибину 4-6 см для гібридів.

Оптимальний строк сівби, коли ґрунт прогріється на глибині 4-6 см до 10-12ºC. Кожне окреме поле соняшнику потрібно засівати за 1-2 дні, в господарстві сівбу закінчують протягом 4-6 днів. При цьому перед-посівна культивація проводиться на глибину заробки насіння (6-8 см) безпосередньо перед сівбою або не раніше як за дві години до заробки насіння в ґрунт.

Норма висіву залежить від рекомендованої густоти стояння рослин.

Догляд за посівами. Під час догляду за посівами слід забезпечити ефективний захист від бур'янів, шкідників та хвороб, зберегти оптимальну густоту стояння рослин, створити сприятливі умови для їхнього росту й розвитку, що забезпечить формування високого врожаю насіння соняшника.

Урожай соняшнику підвищується при розміщенні на його посівах пасік. Крім того, запилення рослин бджолами зменшує самозапилення квіток у кошиках, пустозерність тощо. Пасіку вивозять на посіви з розрахунку 1-2 бджолосім’ї на гектар.

Захист від хвороб та шкідників. Значні втрати врожаю (20-30% і більше) можуть спричинити хвороби соняшнику. Окрім цього, вони ведуть до погіршення якості продукції: зменшується польова схожість, маса насіння, його олійність, різко підвищується кислотне число олії і, як наслідок, зни­жуються її харчові властивості.

Збирання. Для прискорення достигання насіння і зменшення шкодочинності білої і сірої гнилей, посіви через 40-45 днів після цвітіння обробляють десикантами.

Збирають соняшник у фазі господарської стиглості, коли рослин з жовтими і жовто-бурими кошиками в посівах 12-16%, а з бурими й сухими – 85-88%. У Степу починають збирати соняшник при середній вологості насіння 12-14%, у Лісостепу – 16-18%.