Тема 1. Будівництво і архітектура найдавніших часів

1.2 Палеоліт

1.2. II період – палеоліт, або давньокам'яна доба (2,5 млн. – 12 тис. років до н.е.) – епоха, коли з'явилися перші грубо обколоті кам'яні знаряддя: рубила, скребачки та ін. Давня кам’яна доба характеризується льодовиковим періодом – час життя класичного неандертальця. 

Місцями проживання були Європа, Середня Азія та Африка Установився родовий лад, на чолі якого стояла жінка (матріархат), що було пов'язано з груповою формою шлюбу. У період раннього та середнього палеоліту люди жили на дородовий стадії первіснообщинного ладу, за пізнього палеоліту – матріархально - родовим ладом. Теорія про матріархальний лад базується на поширеності значної кількості зображень жінок. 

Палеоліт характеризувався поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю та кісток, пануванням мисливства та збиральництва. Господарство залишалося споживацьким (наприклад, загінне мисливство). Житла палеоліту – це також те, що створено самою природою: скельний навіс, печера, але вже дещо поліпшене людиною – подекуди частково закладали камінням занадто широкий вхід, вирівнювали підлогу, робили сходинки, видовбували ніші та ін. У таких печерах мешкали в середньому 50-60 осіб. Палеоліт поділяють на: – ранній – 2 500 000…120 000рр. до н.е., середній – 120 000…35 000рр. до н.е., пізній – 35 000…11 000рр. до н.е.. 

1.2.1. Ранній палеоліт 2 500 000…120 000рр. до н.е. поділяться на дві епохи – шель и ашель. Під час першої епохи панував клімат теплий, люди володіли знаряддям праці – палиці, кийки, рогатини, кам’яними ручними 7 9 рубалами. 

Друга епоха характеризується похолоданням, освоєнням печер, як сховища для житла, потреба будувати заслони та огорожі вид витру. Прикладом е печера в Криму Кіїк –Коба. Археологічні дослідження печери Кіїк-Коба (рис.2) довели, що первісний колектив мисливців налічував тут від 30 до 50 осіб на площі близько 70 м².

                                                                       Рис.2 - Печера Кіїк-Коба

Кіік-Коба (Дика печера) - розташована на правому березі річки Зуя, в 25 км. від м. Сімферополя. В гроті, знаходиться древньопалеолітичеська стоянка первісної людини. Відкрита і досліджувалася Г. Бонч-Осмоловським в 1924-26 роках. Печера-грот Кіік-Коба - пам'ятник природи з 1947г, є науковим об'єктом світового значення. Печера-грот є природним навісом біля підніжжя скелястого схилу, площею близько 50 кв.м. Грот КіікКоба утворився під впливом просочування ґрунтових вод і вивітрювання породи. Розміщується грот під карнизом високого плоскогір'я, одного з відрогів Довгоруківської яйли, на висоті близько 90 метрів над гірською річкою Зуєю. Грот добре прихований в лісових чагарниках і серед скелястих обвалів. Недалеко від грота витікає джерело, яким, поза сумнівом, користувалися стародавні люди.

У нижньому культурному шарі (ранньомустьєрський час) знайдені невеликі кременеві знаряддя (ним більше 100 тисяч років), кістки тварин - гігантського і шляхетного оленя, сайги, диких коня, віслюка і ін. Виявлені також залишки стінки, спорудженої в мустьєрський час для захисту мешканців грота від холодних вітрів. поховання неандертальської людини (дорослої жінки) в спеціальній ямі, вибитій в підлозі в скельному ґрунті (збереглися кістки стоп, гомілки, кисті і зуб). Поблизу розташовувалося поховання 6-7 місячної дитини в утробному положенні. Ця знахідка поховання неандертальської людини - перша на території СНД і одна з небагатьох в світі, вона є якнайдавнішим ранньопалеолітичеським пам'ятником.

1.2.2. Середній палеоліт - 120 000…35 000рр. до н.е, що називають мустьєрською епохою за назвою пам’ятків археології Франції. Клімат став сухішим, відбулось похолодання, панцир льоду мав товщину 600м. В цей період неандертальці почали використовувати постійне житло: гроти, навіси під скелями, печери, землянки, напівземлянки (Вовчий грот в Криму див. рис. 3) .

                       Рис.3 - Вовчий грот- печера в долину річки Бештерек.

Вовчий грот печера, що знайдена у 1880 році дослідником К.С. Мережковським, в студентські роки. Світову славу отримав цей грот коли було доведено, що пам’ятник належить до мустьєрської культури, яка існувала 300…30 тис. років назад. Це перша знахідка такого типу у Східній Європі.

1.2.3. Пізній палеоліт – 35 000…11 000рр. до н.е. в історії короткий, характеризується змінами в соціальних відносин, процес фізичного та розумового формування людини – homo sapiens (людина розумна).Таку людину назвали за місцем знаходження кісток у гроті Кро-Маньйон (Франція рис.4) – кроманьйонцем, на ії основі виникла європейська раса. В цей час помітне вдосконалення знарядь праці, підвищення продуктивності мисливства, виникли господарсько-побутові комплекси. Намагаючись пояснити механізм світобудови та визначити своє місце в існуючому середовищі формує першооснови релігійної свідомості – тотемізм /віра в спільного для конкретного колективу предка/, анімізм – віра в існування души та духів.

                                       Рис.4 - Грот Кро-Маньйон.

Цю печеру було знайдено при будівництві залізниці у 1868 році у вапняковій скелі. Подальше її дослідження виявило в ній чотири скелети дорослих людей та один дитячий, а також залишки у вигляді кісток. Аналіз патологій скелетів показав, що життя тодішніх людей було фізично важким. Віднайдені знаряддя праці та фрагменти залишків тварин дозволяють визначити час захоронення як пізній палеоліт 30-32 тисячі років тому.