Тема 2. БУДІВНИЦТВО І АРХІТЕКТУРА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ.

2.3. Особливості стилю будівництва та архітектури Стародавнього Єгипту.

Архітектура та будівництво Стародавнього Єгипту стала одним з найвищих досягнень культури людства. Основними досягненнями єгипетського будівництва вважається:

• зведення поховальних споруд у вигляді мастаба, пірамід, коридорних поховань, висічених у скелях;
  
• створення величезних ансаблевих композицій поховальних споруд і храмів;
  
• будівництво меморіальних і культових храмів;
  
• створення перестильних дворів і гіпостильних зал;
  
• розробка логічної та оригінальної ордерної системи з власними пропорційними закономірностями;
  
• збагачення споруд творами монументальної скульптури, живопису, композиційні та пластичні засоби яких підпорядкувались гармонійному співвідношенню мас.
  

Архітектура і будівництво мали тупиковий характер – були спрямовані не на задоволення потреб суспільства, а на увіковічення фараонів. Єгиптянам належить розробка першої цілісної ордерної системи. У період Нового царства почався розвиток ордера – єдність конструкцій і пластичних форм. 

Ордер – система стійково-балкових конструкцій, підпорядкована закономірностям певної доктрини, в залежності від модуля та набуття певних пропорцій. В основу покладено опору (колону) з базою та капітеллю, яка підтримує балкове перекриття (антаблемент).

Рис.2.18 - Єгипетські колони: а – колона із зображення богині плодоріддя Хатор, б –колона із зображенням очерету, в – колона із зображенням квітки, г - колона із зображенням квітки лотосу, д - колона з волютами, е – колона з капітеллю у вигляді квітки лотосу.

Єгипетський архітектурний орден (латиною «порядок») – досконала конструктивна і художня система стійково-балкових конструкцій рис. 2.18. 

Фуст - циліндрична або гранована основна частина колони від бази до капітелі. 

Волюта – архітектурна деталь у формі завитка з кільцем у центрі. Масивні колони, висотою від 3,75 до 7 діаметрів, підкреслювались порівняно вузькими і однаковими інтерколумніями – проміжками між суміжними колонами. 

Архітрав ( нижня частина антаблемента) мав однакову ширину з абакою і увінчувався виносною прямокутною плитою. Висота антаблемента складала 1/ 4,5…1/ 5 від загальної висоти ордера. Спостерігається перехід від простих форм до складних, домінують чіткі геометричні маси пірамід, прямокутних стовпів, об’єми групуються навколо вертикальної осі, приділяється увага інтер’єрам приміщень, демонструє витонченість архітектурних форм.