Тема 3. Будівництво і архітектура Близького Сходу.

3.1 Фактори впливу на розвиток цивілізації Близького Сходу.

Одна з перших великих цивілізацій людства сформувалась в Азії, в родючій долині річок Тигру та Євфрату, яку греки назвали Месопотамією, тобто Межиріччям. Річки Тигр та Євфрат беруть початок у горах Вірменії і впадають у Перську затоку рис.3.1. На розвиток архітектури Близького Сходу вплинули кліматичні умови: напрям вітрів, різкі коливання температур, спекотне літо та підвищена вологість на півдні та морозні зими на півночі. Відсутність міцних кам’яних матеріалів і деревини обумовили застосування цегли-сирцю і бітуму та розробки конструкцій.

Рис.3.1 - Мапа країн Близького Сходу.

Основою господарства було землеробство та скотарство, для чого необхідні були люди та їх управління. Достаток країн знаходився у повній залежності від розливів річок, влада правителя була необмеженою та жорсткою, географічно відкрита місцевість для вторгнень різних племен. Це спричинило нетривкість державних утворень, стрибкоподібний характер розвитку суспільства і архітектури. Але архітектура Близького Сходу відзначалась цілісною протягом багатьох тисячоліть. Як і в Єгипті був численний пантеон богів,, що базувався на поклонінні силам природи та звірів і птахів, що володіють магічними здібностями. Але ці сили знаходились високо вгорі, на небі а не вглибині землі.

Народи Близького Сходу зробили внесок у письменність – створили клиноподібні (гострячки, рисочки) літери, що передають звуки. Храми і палаци мали великі розміри, але не вростали в землю а підіймались над нею на високих платформах над нею. Житло бога знаходилось на вершинах зикуратів, сім ярусів яких відповідали п’яти планетам, Місяцю і Сонцю. Заупокійний культ не набув такого значення як у Єгипті, тому грубниці не будували. У народів Близького Сходу переплелись астрономія і метеорологія, з’явились символи богів, що символізували вітер. Південно-східний вітер – «злий», північно-західний – «добрий».

Це сприяло плануванню міст з орієнтацією споруд не за сторонами боків а за рогами (кутами). Стародавній Близький Сход вважають колискою європейської цивілізації. Вперше було використане цілорічне землеробство, з’явилась писемність, гончарне коло, млинове жорно, створена перша держава, законодавство, імперія. В країнах Близького Сходу була високо розвинута архітектура, створювалась кругла скульптура і рельєфи, настінні розписи. Історію мистецтв Близького Сходу для найдавніших часів поділяють – за територіями, а в більш пізні часи – за державами і династіями.

Все це можна вважати факторами впливу у будівництві та архітектурі цього часу та місцевості рис.3.2.

Архітектура Межиріччя (іV – ІІ тис до н.е.) . населення шумерів створювали дренажні канали для осушення болотистої місцевості для розвитку сільського господарства. Періодичні розливи рік змушували будувати житло на підвищених ділянках.

У період першої половини 4 тис. до н.е. (династії Убайд) був збудований найдавніший з відомих храм з цегли-сирцю. Храм побудований на утрамбованій з глини платформі, що вище ніж інші будівлі. Бокові сторони платформи і стіни храму членували прямокутниками в плані виступами – лопатками. Це був засіб укріплення і декорування.