Лекція 14. Біологічні методи оцінки стану навколишнього середовища (2 год)

5. Відбір проб тваринного походження

На відміну від проб природних об'єктів до відбору проб тваринного походження (їх ще часто називають "біологічними"), в яких передбачається наявність слідових кількостей забруднюючих речовин, пред'являють особливі, додаткові вимоги.

Важливо, щоб проба була репрезентативною для всього досліджуваного організму (людини або тварини). Наприклад, у пробах крові, узятих з різних органів, часто виявляються істотні розходження. З цієї причини необхідно особливо точно вказувати умови відбору проб, у тому числі і місце відбору в організмі. Варто також враховувати й особливості біології досліджуваних видів, стадію їхнього розвитку і ступінь контактів із природним середовищем.

Проби тканин можуть відбиратися окремо для кожної з особин, як це рекомендується при обстеженні великих тварин і людини, або усереднюватися в один зразок, що нерідко роблять, наприклад, при відборі проб і аналізі крові немовлят на вміст діоксинів.

З метою зберігання тканин в умовах, що гарантують сталість складу у відношенні компонентів, що визначаються, пробу відразу ж заморожують і зберігають до аналізу при низьких температурах (до 80°С). Застосовують і інші методи фіксації біологічного матеріалів, наприклад, у формаліні. Іноді тканини перед заморожуванням гомогенізують. Заморожені зразки добре зберігаються тривалий період і можуть знаходитися в такому стані багато років.

Методики відбору проб тваринного походження в якості "видів індикаторів" для оцінки забруднення природних середовищ рекомендують такі: хижі ссавці – вовк, лисиця, песець, соболь; риби – щука, окунь, двостулкові молюски – перлівниці, беззубки. У випадку виявлення в них небезпечних концентрацій ЗР відбирають проби тканин і інших тварин, у тому числі масових мисливських видів (зайців, оленів, кабанів і ін.).

Відбір проб ссавців проводиться в зимовий період. Від свіжої туші великої тварини (вовк, лисиця й ін.) відрізають шматок м'язової тканини (100 г) і жиру (50 г), а від невеликого хижака (соболя, куниці й ін.) – нижню половину тушки без хвоста. Ще більш дрібні особи (до 300 г) беруться в пробу цілком. В один сезон досить відібрати біологічний матеріал від 5-7 особин одного виду. Зразки зберігаються в замороженому стані до аналізу.

Молюсків збирають з розташованих в обстежуваному районі водойм: водоймищ, ставків, озер, рік, струмків (бажано по одній пробі з кожної водойми). Кожна проба повинна містити особи одного виду: по 5-8 екземплярів статевозрілих тварин (40-80 мм) із загальною вагою, без раковин, не менше 50 г. Відібраних молюсків поміщають на фільтрувальний папір і після видалення раковин загортають у фольгу або кальку (неприпустиме використання поліетиленових пакетів). Проби також зберігаються до аналізу замороженими. Раковини збирають і аналізують окремо. Якщо обстежується одна водойма, то проби відбирають з п'яти створів, розташованих у різних місцях цієї водойми.

Для відбору проб тканин риб, їх виловлюють у літній період. Відбирають п'ять екземплярів дорослих статевозрілих щук або окунів (якщо цих видів немає, то інших хижаків, що живуть у досліджуваній водоймі). Для визначення віку вимірюється довжина риби і знімається луска, яку упаковують окремо. Відбираються проби м'язів з боків і хвоста риби, а також ікра або молоки. Наважку проби (близько 100 г) загортають у фольгу або кальку і поміщають у скляну банку. Зразки зберігаються і транспортуються в замороженому стані.

Іноді для контролю за вмістом забруднюючих речовин в воді в місцях скидання стічних вод виловлюють придонних риб (короп, лящ). У цьому випадку бажано в тих же місцях відібрати для обстеження і молюсків. Дрібну рибу рекомендується відбирати цілими тушками (у великих беруть лише середню частину).

Особливої уваги вимагають процедури відбору крові. Зразки варто відбирати в ємності з хімічно стійкого скла з дотриманням необхідних запобіжних заходів. Для запобігання забруднення тканинною рідиною і гемолізу істотно, щоб відбиралися проби тільки крові, що вільно витікає. На склад зразка впливає і положення людини (чи іншої великої тварини) у ході відбору проби. У положенні "лежачи" позаклітинна рідина спрямовується в кровоносні судини, розбавляючи тим самим білки плазми крові. При цьому зміни концентрації компонентів можуть досягати 20 % і давати помилкові результати аналізу.

Відбір замороженого чи охолодженого м'яса роблять з однорідної партії. Проби м'яса (без жиру) від туш беруть шматками масою не менше 200 г в області шийних хребців, лопатки, стегна, м'язів спини. Загальна маса проби 1-2 кг. У такій же кількості відбирають і зразки досліджуваних субпродуктів. Кожен зразок упаковують в пергамент або фольгу і зберігають до аналізу в замороженому стані При відборі проб м'яса птаха з кожної партії відбирають по три тушки Аналогічно відбирають і м'ясо кроликів. При необхідності проби поміщають у холодильник і заморожують.

Проби молока беруть після ретельного перемішування, домагаючись повної однорідності і не допускаючи сильного спінювання. Із серії точкових проб складають об'єднану – об'ємом близько 1 л. Посуд, в який поміщають проби молока, повинен бути хімічно стійким і закриватися кришкою. До початку аналізу проби варто зберігати при температурі від +2 до +8°С. При тривалому зберіганні молоко заморожують.