Лекція 3. Розвиток парадигм і концепцій економічного контролю
4. Причини та зміст удосконалення парадигми економічного контролю
4. Причини та зміст удосконалення парадигми економічного контролю
За допомогою парадигми можна відобразити функціональний зв’язок між контрольною системою і середовищем, що підлягає контролю, і знайти рішення реалізації функціональних завдань для поліпшення сфери, що контролюється.
Таблиця 12
Функціональний зв’язок між контрольною системою і середовищем
Контрольованість |
Призначення |
Зв’язок контрольованості господарських систем з їх керованістю |
Дослідження цих зв’язків має кілька вимірів. З одного боку, контрольованість і керованість господарських систем мають досліджуватися у контексті існуючих між ними причинно-наслідкових залежностей. Ці залежності є взаємними |
Контрольованість за досягненням керованості господарських систем |
Зворотній аспект залежності проявляється в тому, що контрольованість господарських систем є безальтернативною умовою забезпечення їх керованості. Відтак зміни контрольованості (у бік покращання чи навпаки погіршення якості) спричиняють вплив на якість як окремих управлінських функцій, так і керованості господарських систем загалом. З іншого боку, контрольованість і керованість господарських систем необхідно розглядати як взаємодію частини (контрольованість) і цілого (керованість). З’ясування проявів цієї взаємодії потребує її дослідження в функціональному, системному, процедурному та інших аспектах. |
Контроль, як об’єктивно необхідна функція управління господарськими системами |
Дослідження функціонального рівня керованості господарських систем засвідчує наявність взаємних залежностей і зв’язків контролю з рештою управлінських функцій. За умов погіршення чи відсутності контролю функції планування й обліку стають недоцільними, а функції аналізу й регулювання – неможливими. Відповідно це погіршує або й унеможливлює керованість господарських систем |
Будучи однією з управлінських функцій, контроль у той же час являє собою окрему підсистему управління господарюванням. Ця підсистема є дієздатною, а процес господарювання – контрольованим за наявності суб’єктів і об’єктів контролю та їх взаємодії один з одним. Відсутність чи погіршення будь-якого зі складників (контролюючого суб’єкта, підконтрольного об’єкта чи контрольної дії) відповідно погіршує чи руйнує як цю управлінську підсистему, так і систему управління в цілому |
Надаючи їм чисельні значення та оперуючи відповідними скалярними величинами, можна визначати потенціал контролю:
- його гіпотетичне визначення слід базувати на скалярних величинах, результат додавання яких відображатиме сукупний потенціал внутрішнього та спрямованого назовні контролю;
- розглядаючи контрольні дії як вектори, їх необхідно інтерпретувати і як процедури контролю. Управлінська значущість контрольних процедур зумовлюється тим, що завдяки їх здійсненню забезпечуються контрольованість, а відповідно – й керованість господарських систем. Це потребує з’ясування основоположних принципів, які є підвалинами власне контролю, а не лише його процедур.
- аналіз принципу компаративності, дотримання якого передбачає обов’язковість порівняння (зіставлення) двох і більше величин, з яких одна має нормативне (еталонне, граничне тощо) значення, а інша – описує фактичні параметри функціонування контрольованих господарських систем. Слід наголосити на фундаментальній науковій значущості цього принципу для теоретичного і прикладного розвитку контролю як управлінського феномена та забезпечення завдяки його дотриманню керованості господарських систем на мікро-, макро- та глобальному економічному рівнях.
З огляду на те, що «все пізнається у порівнянні», контроль слід трактувати:
по-перше, як унікальний управлінський інструмент гносеологічного призначення;
по-друге, слід зважати на те, що пізнавальна місія контролю може бути істотно посиленою завдяки розкриттю притаманної йому здатності генерувати релевантну для обґрунтування управлінських рішень нову інформацію. Ця здатність проявляється завдяки управлінському призначенню і методологічній спроможності контролю порівнювати (зіставляти) масиви нормативних та фактичних даних.
Кожна з величин, які підлягають порівнянню (зіставленню) у процесі контролю, має відповідати певним якісним вимогам і кількісним параметрам, позаяк їх недотримання може виявитись фатальним для подальшої життєдіяльності господарських систем. Так може статися у разі недостовірності релевантних для контролю фактичних даних.
Проблеми розвитку аудиторських послуг в Україні
Перехід до нових економічних відносин в Україні, реорганізація підприємств, залучення іноземного капіталу, об’єктивно обумовили необхідність подальшого розвитку аудиторських послуг. Кількість аудиторських послуг і їх видів розширюється, що відкриває нові можливості для аудиторів і замовників.
Недоліки:
Затверджений перелік послуг, які можуть надавати аудитори та аудиторські фірми, досить великий і детальний, але він не враховує сучасні потреби керівників підприємств^
- пов’язаних із бажанням залучити стратегічних інвесторів;
- реорганізувати чи розширити бізнес;
- перевірити надійність та платоспроможність свого контрагента.
В такому випадку необхідно ретельно дослідити діяльність компанії чи бізнесу, для того щоб впевнитись що інформація, яка розкривається у фінансовій звітності потенційного об’єкта інвестування, не має ніяких неточностей чи викривлень.
Проведення процедури багатостороннього дослідження діяльності компанії, її менеджменту, аналізу фінансової звітності та договірних зобов’язань, розробка різних варіантів перспективного розвитку потенційного об’єкта інвестицій відноситься до одного з видів сучасних аудиторських послуг Due Diligence (англ. належна обачність – належна віра).
Назаренко І. М., Орєхова А. І., Due diligence – супутня послуга аудиту, яка включає повне дослідження підприємства, базується на аналізі кількісних і якісних показників діяльності суб’єкта господарювання, а також системі менеджменту та внутрішнього контролю.
Таблиця 13
Основні етапи проведення Due diligence
Етап |
Зміст |
1. Організаційний |
Визначення обсягу, часу, обрання фахівців для здійснення перевірки |
2. Інформаційний |
Запит і збір інформації (формування вичерпного переліку об’єктів, якими володіє компанія; отримання документів щодо прав – договорів, свідоцтв, дозволів; збирання інформації щодо судових спорів та претензій у випадку порушення компанією прав ) |
3. Безпосередня перевірка |
Передбачає перевірку законності прав, правомірність їх передачі; визначення ринкової вартості об’єкта; оцінка достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також юридична оцінка ризиків |
4. Звітний |
Підготовка і надання звіту з висновками про стан компанії; надання рекомендацій щодо оптимізації використання об’єктів, удосконалення договорів тощо |
Таблиця 14
Переваги і недоліки Due diligence
Переваги |
Недоліки |
1. Процедура Due diligence є корисною як для самого підприємств (його власники та менеджери отримують інформацію та рекомендації аудитора для прийняття подальших управлінських рішень щодо оптимізації бізнес-процесів), так і для зовнішніх зацікавлених сторін (покупці та інвестори поінформовані про ризикові зони, що унеможливить або мінімізує негативні наслідки угоди). |
В процесі виконання аудиторської послуги Due Diligence задіяні оцінювачі, фінансові аналітики, аудитори і юристи, які працюють у тісній взаємодії, оскільки повна інформація доволі часто може бути забезпечена тільки спільними зусиллями. Проблема в тому, що така послуга не передбачена в Переліку № 244/14, що робить її не зовсім легальною. Тому, на думку деяких науковців необхідно унести послугу Due Diligence в цей список для того, щоб аудиторські фірми могли включати її в договір на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг |
Due diligence базується на синергії застосування методів як якісної, так і кількісної діагностики підприємств, може сприяти зменшенню підприємницьких ризиків та прийняттю обґрунтованих управлінських рішень |
Методичне забезпечення аудиторських послуг потребує негайного вирішення, адже методологія проведення Due Diligence залишається недосконалою, не враховує сучасні наукові дослідження та розробки. Кожна із аудиторських фірм, що надає такі послуги, розробляє методику їх проведення на свій розсуд |
Процедура Due Diligence дозволяє уникнути або максимально знизити існуючі підприємницькі ризики, зокрема: ризик придбання підприємства за завищеною вартістю; ризик невиконання зобов’язань підприємством-боржником; ризик виникнення корпоративних конфліктів (захоплення, судові позови); ризик несумлінних дій конкурентів (змова з контрагентами, лобіювання інтересів); ризик неотримання або втрати відповідних дозволів, ліцензій, від яких залежить подальша діяльність підприємства тощо |
Також проблемою являється брак досвіду аудиторів у наданні послуг Due Diligence та недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, які могли б її проводити |
Результати Due Diligence допомагають попередити негативні наслідки придбання компанії, проаналізувати прибутковість бізнесу в минулому та вірогідність майбутніх грошових потоків, вирішити питання відповідальності за порушення та контролю за підприємством, визначити вартість проекту, своєчасно прийняти рішення щодо відмови від придбання, якщо проблеми мають суттєвий характер та можуть призвести до припинення діяльності підприємства в майбутньому, та багато іншого. |
|
Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що в Україні стала вкрай актуальною проблема створення наукового інституту аудиту, який був би єдиним методологічним та організаційно освітянським центром розвитку аудиту та підготовки професійних аудиторів, які могли би надавати якісні та сучасні аудиторські послуги.
Внутрішногосподарський контроль як фактор економічної безпеки бізнесу
Основна мета внутрішньогосподарського контролю – допомога керівництву краще керувати організацією та надавати раді директорів додаткових можливостей внутрішньогосподарського контролю.
Вторинна мета внутрішньогосподарського контролю – забезпечення ясності у внутрішньогосподарському контролі за допомогою загального визначення і інтеграції різних концепцій внутрішньогосподарського контролю в рамки, які визначають його компоненти. Він призначений для надання допомоги керівництву та іншим зацікавленим сторонам в оцінці ефективності системи сутності внутрішньогосподарського контролю та фінансової звітності.
Внутрішньогосподарський контроль як фактор економічної безпеки бізнесу визначається таким чином:
1. Внутрішньогосподарський контроль являє собою процес, здійснюваний радою управління та іншого персоналу, призначений для забезпечення точної гарантії досягнення цілей у таких категоріях:
ефективність і результативність операцій;
надійність фінансової звітності;
відповідність з діючими законами і правилами.
2. Внутрішньогосподарський контроль:
процес, що складається з поточних завдань і заходів;
засіб для досягнення мети, а не самоціль;
це не просто про політику керівництва, систем і форм, а про людей на кожному рівні організації, які впливають на внутрішньогосподарський контроль;
у змозі забезпечити достатню впевненість, а не абсолютну впевненість, для вищого керівництва підприємства і ради;
спрямовані на досягнення цілей в одному або кількох окремих, але перехресних категорій;
адаптація до сутності структури.
3. Внутрішньогосподарський контроль як фактор економічної безпеки бізнесу дозволяє організації більш ефективно боротися зі зміною економічного та конкурентного середовища, керівництва, певними пріоритетами, і розвивати бізнес-моделі. Це сприяє ефективності та результативності операцій, а також підтримує достовірну фінансову звітність та дотримання законів і нормативних актів.
4. Направлено акцент на контроль, зокрема, на розміщення підрозділу або діяльності підприємства.
Що стосується процесу внутрішньогосподарського контролю, то це не являє собою одну подію або обставину, а є динамічним і повторюваним процесом – дії, які пронизують діяльність підприємства і які притаманні через менеджерів у бізнесі. Вбудовані в рамках цього процесу є політика і процедура. Ці правила відбивають заяву керівництва про те, що повинно бути виконано. Такі заяви можуть бути задокументовані, прямо вказані в інших повідомленнях управління, мається на увазі або передбачаються в рішеннях керівництва. Процедура складається з дій, які реалізують політику. Ці правила і процедури необхідні для здійснення внутрішньогосподарського контролю.
Отже, бізнес-процеси, які проводяться в певних рамках або в різних операційних підрозділів або функціональних областях, які управляються через основну діяльність управління планування, виконання та контролю, внутрішньогосподарського контролю інтегровані з цими процесами.
Побудова в управлінні до існуючої системи або зміна управління в інших сферах діяльності, безпосередньо впливає на фінансову здатність організації досягти своїх цілей, підтримує ініціативи якості економічної безпеки бізнесу, і має важливі наслідки.
Необхідно зосередити увагу на існуючі елементи управління, які здійснюють вклад у загальну систему управління, а також шляхом створення елементів управління в основну операційну діяльність, дозволяючи особі підтримувати внутрішньогосподарський контроль всього персоналу, або дочірнього підприємства, підрозділу, операційного блоку, або функції відповідних операцій, фінансової звітності та відповідності мети, які засновані на конкретних потребах суб’єкта або обставинах.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка