Лекція 4. Моделювання систем економічного контролю

3. Цільова спрямованість системи контролю підприємств стратегічної орієнтації

3. Цільова спрямованість системи контролю підприємств стратегічної орієнтації

Таблиця 6

Трактування поняття «стратегічний контроль» у різних економічних дослідженнях

Автор	Зміст поняття "стратегічний контроль"	Праця
Якимчук Л.М., Чубай В.М.	Контроль за процесами прийняття і реалізації стратегічних управлінських рішень для забезпечення виконання місії та досягнення цілей підприємства в умовах постійної зміни його внутрішнього і зовнішнього середовища	Суть, завдання та принципи здійснення стратегічного контролю на підприємстві. Економічні науки. Cер.: Облік і фінанси. 2012. Вип. 9(3). С. 513–520
Гриньов А.В.	Зіставлення результатів із цілями та підготовка управлінських рішень із коректування цілей	Стратегічне управління в системі маркетинг менеджменту підприємств машинобудівного комплексу. Вісн. НТУ "ХПІ". Серія: Технічний прогрес і ефективність виробництва: НТУ "ХПІ", 2013. № 46 (1019). С. 92–96
Клімов А.В	Відслідкування та контроль за досягненням поставлених стратегічних цілей і забезпечення повернення до стадії прийняття рішень	Теоретико-методичні засади формування стратегічного обліку. Електронне наук. фахове вид. "Ефективна економіка". 2015. № 12. С. 1–5.
Рачинський А.П.	Спрямований на досягнення відповідних показників, за якими має здійснюватися оцінка результативності реалізації відповідної стратегії	Стратегічне управління як засіб розвитку діяльності сучасного керівника органу державної влади. Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. ДРІДУ НАДУ. Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2010. № 1. С. 22–32
Бардаш С.В.	Вид внутрішнього контролю власника, який має бути спрямований на перевірку реалізації обраної стратегії	Організаційно-правова ідентифікація внутрішнього контролю у приватному секторі економіки. Вісн. Житомирськ. держ. технолог. ун-ту. Сер. : Економічні науки. 2013. № 4. С. 3–9. https://doi.org/10.26642/jen-2013-4(66)-3-9
Куцик П.О., Остап'юк Н.А.	Система засобів і методів, які дозволяють своєчасно встановити причини відхилення в досягненні стратегічних цілей діяльності підприємства, що забезпечує довготривале функціонування підприємства, з метою формування інформації для зовнішніх і внутрішніх користувачів	Kutsyk P.O., Ostapyuk N.A. Organization of operational and strategic controlling in integrated accounting system. Technology audit and production reserves. 2017. № 3/4 (35). С. 24–28. URL: http://journals.uran.ua/tarp/article/view/105526. DOI: https://doi.org/ 10.15587/2312-8372.2017.105526

Ефективність стратегічного контролю залежить, у т. ч., від достовірності інформації, узагальненої у формах фінансової звітності, що використовується під час проведення контрольних процедур.

Оцінка досвіду багатьох підприємств свідчить, що система оперативного контролю, яка застосовується більшістю туристичних підприємств, при стратегічному управлінні є недієвою та неефективною, тому не може бути використана для цілей стратегічного аналізу та контролю за реалізацією стратегії. У цьому випадку є доцільним запровадити систему стратегічного контролю. Оскільки на різних етапах реалізації стратегії до системи стратегічного менеджменту починає надходити інформація про її результати, стратегічний контроль відіграє роль зворотнього зв’язку, за допомогою якого розпочинається усвідомлення отриманих результатів та можливе коригування стратегії. В якості такого зв’язку в моделях стратегічного управління фігурує стратегічний контроль.

Стратегічний контроль – це особливий вид управлінської діяльності на підприємстві, що полягає у спостереженні та оцінці проходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досягнення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв’язку.

Найчастіше стратегічний контроль досліджують як сукупність взаємопов'язаних робіт, зокрема щодо:

1) визначення параметрів, що підлягають оцінці і контролю;

2) розробки стандартів визначення цілей;

3) оцінки результатів функціонування за означений період;

4) зіставлення фактичних результатів зі стандартами;

5) вироблення коригувальних заходів.

Таким чином, система стратегічного контролю є системою формального визначення мети контролю, спостереження, оцінок і зворотного зв'язку, які забезпечують менеджерів інформацією про діяльність організації та необхідності коригувальних впливів.

Таблиця 7

Особливості стратегічного контролю

	Особливості стратегічного контролю
По-перше	стратегічний контроль повинен бути перманентним, оскільки здійснюється на кожній стадії стратегічного менеджменту та виконує роль регулятора системи управління. Якщо є відхилення на будь-якому етапі формування та реалізації стратегії, система контролю повинна попереджувати про них та формувати інформацію для прийняття наступних коригувальних дій. Це обумовлює наявність другої особливості стратегічного контролю – його превентивність.
По-друге	стратегічний контроль базується на невизначеній інформації, на відміну від оперативного контролю, який має своїм об’єктом конкретні результати
По-третє	контроль повинен мати і зовнішню, і внутрішню спрямованість. Однак в контексті контролю за змінами зовнішнього середовища можливості контролю є обмеженими, що обумовлює його перетворення на систему моніторингу зовнішніх стратегічних змін, які впливатимуть на підприємство
По-четверте	методи стратегічного контролю суттєво відрізняються від методів оперативного та тактичного контролю, передусім тим, що перші – фокусуються на майбутніх успіхах діяльності підприємства та зростанні його фінансового потенціалу, тоді як другі – на відповідності майбутніх доходів запланованому бюджету

Система стратегічного контролю повинна базуватись на відповідних принципах.

Таблиця 8

Принципи стратегічного контролю

Принципи	Характеристика
об’єктивність	реальне відтворення досягнутих параметрів управління та контролю
гнучкість	можливість адаптації системи стратегічного контролю під зовнішні або внутрішні зміни середовища
своєчасність або превентивність	надає можливість коригування окремих елементів стратегії підприємства; перманентність (безперервність), яка означає постійне спостереження та моніторинг процесів, що впливають на зміну сформованої стратегії
ефективність	витрати на здійснення стратегічного контролю не повинні перевищувати результати від його впровадження
результативність або дієвість	надає можливість сформувати стратегічні та оперативні управлінські рішення за результатами проведеного контролю
всебічність	передбачає орієнтацію стратегічного контролю на зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства

Функції стратегічного контролю відрізняються від функцій оперативного контролю.

Таблиця 9

Функції стратегічного контролю

Функції	Характеристика
профілактична (або превентивна)	сприятиме коригуванню сформованих етапів розробленої стратегії в залежності від змін зовнішнього середовища
інформаційна	дозволяє сформувати інформаційну базу на підставі виявлених відхилень від плану для прийняття подальших стратегічних рішень
мобілізуюча	сприятиме акумуляції ресурсів підприємства для ліквідації виявлених відхилень від запланованих результатів чи сформованої стратегії
мотиваційна	пов’язана з мотивацією безпосередніх виконавців та співвиконавців стратегії до досягнення стратегічних цілей підприємства

Методами та прийомами стратегічного контролю можна вважати:

аудит;

аналіз;

перевірку;

обстеження;

моніторинг.

Користувачами результатів стратегічного контролю можуть виступати керівники підприємства, окремих структурних підрозділів, які беруть участь в розробці та реалізації стратегії, окремі працівники підприємства. Користувачів можна визначити як суб’єктів контрольного процесу.

В якості об’єкта стратегічного контролю можна виділити процес реалізації стратегії в цілому та в розрізі її окремих етапів.

Отже, стратегічний контроль – складна система взаємозв’язків між суб’єктами та об’єктами контролю, яка реалізується за допомогою системи принципів, функцій, методів і прийомів й орієнтована на забезпечення ефективної реалізації сформованої стратегії розвитку фінансового потенціалу підприємства в умовах зовнішніх флуктуацій середовища та багатопланової конкуренції.

Ефективність діяльності господарюючих суб’єктів обумовлюється станом його фінансів, що і призводить до необхідності розгляду проблеми гарантування фінансової безпеки підприємства.

На сучасному етапі функціонування підприємств в Україні можна визначити незадовільний стан управління фінансово-економічною безпекою, що обумовлюється як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Відсоток збиткових підприємств в Україні достатньо високий. Це обумовлено і складною економічною ситуацією в країні, і недостатньою увагою менеджменту підприємств до створення систем управління фінансовою безпекою та розробки стратегії функціонування суб’єкта господарювання у майбутньому. В свою чергу, забезпечення фінансової безпеки передбачає формування на підприємстві системи внутрішнього контролю, яка адаптована до типу підприємства, організаційно-правової форми власності, складності оргструктури, виду діяльності.

Традиційна схема здійснення оперативного внутрішнього контролю:

1. Власник

2. Контролер

3. Адміністратор (управлінський персонал)

4. Працівник

Пояснення: 1 – надання власником адміністратору цільових установок; 2 – доведення цільових установок адміністратором до працівника; 3 – формування і відтворення інформації працівником; 4 – прийняття управлінського рішення адміністратором і формування інформації про виконання цільових установок для власника; 5 – прийняття власником рішення про відповідність діяльності підприємства та призначеного управлінського персоналу цільовим установкам; 6 – перевірка і підтвердження достовірності інформації, що надходить:

а) від працівника до адміністратора;

б) від адміністратора до власника

Доступність

Скинути все

Шрифти

Розмір шрифта

Колір тексту

Колір тла

Кернінг шрифтів

Видимість картинок

Інтервал між літерами

Висота рядка

1.2